Військова освіта

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

Андрій Зельницький — 2024-07-02

У статті на основі аналізу вітчизняних та закордонних наукових досліджень
розглянуто певні теоретичні аспекти моделювання та підходи до розроблення структурно-
функціональної моделі системи військової підготовки (далі – СВП) різних категорій громадян
України відповідно до сучасних потреб сил безпеки і оборони з врахуванням впливу на
функціонування СВП постійно змінюваних у часі й просторі зовнішніх та внутрішніх
чинників.

КОУЧИНГ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРА-ЛІДЕРА

Андрій Вітченко — 2024-07-02

Статтю присвячено актуальній проблемі вдосконалення системи професійної
підготовки офіцера-лідера з використанням технології коучингу.
Проаналізовано теоретико-технологічні підходи до використання коучингу у вищій
професійній освіті, висвітлено результати емпіричних досліджень з питань лідерської
підготовки слухачів вищих військових навчальних закладів, з’ясовано наявність суттєвих
розходжень у поглядах і підходах до вирішення порушеної проблеми. Запропоновано авторське тлумачення лідерського коучингу, уточнено його провідні ознаки та функції, розроблено алгоритмізовану коучингову модель для лідерських курсів вищих військових навчальних закладів. Визначено умови підвищення якості професійної підготовки офіцера-лідера на основі коучингової освітньої стратегії.

СУТНІСТЬ, ЗМІСТ І СТРУКТУРА МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ

Юлія Колодка — 2024-07-02

Підкреслено важливість розвитку офіцерами оперативної ланки управління (далі –
офіцерів) міжкультурної компетентності як суб’єктів військово-професійної діяльності в
сучасному багатонаціональному військово-професійному середовищі, оскільки нині вони
активно взаємодіють із військовослужбовцями різних країн, насамперед з представниками
збройних сил (далі – ЗС) держав-членів НАТО.
Міжкультурна компетентність офіцерів – це їх професійно важливе психічне
утворення, що характеризує теоретичну та практичну підготовленість, здатність і
готовність як суб’єкта оперативної ланки військового управління до міжкультурної
взаємодії з представниками різних культур та містить ціннісно-мотиваційний (цінності,
мотивація міжкультурної поведінки та діяльності у військовій сфері та співпраці з
іноземними партнерами), когнітивний (знання теоретичних підвалин міжкультурної
поведінки та діяльності у військовій сфері з представниками різних культур), поведінково-
діяльнісний (навички, вміння та здатність встановлювати, налагоджувати та
підтримувати взаємини з іншомовними фахівцями та практичний досвід у співпраці з
іноземними партнерами), комунікативний (здатність успішно спілкуватися та взаємодіяти
з представниками різних культурних середовищ з урахуванням їхніх унікальних мовних,
мовленнєвих, невербальних, культурних, поведінково-діяльнісних та інших особливостей),
індивідуально-психічний (толерантність, емпатичність, відкритість до отримання нового
досвіду) і суб’єктний (сприйняття самого себе як суб’єкта міжкультурної взаємодії,
рефлексивність) компоненти.

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОГО КЕРІВНИКА ОПЕРАТИВНОГО РІВНЯ

Дмитро Кисленко — 2024-06-28

У статті проаналізовано критичне мислення в діяльності військового керівника
оперативного рівня. Досвід видатних полководців, від античності до наших днів, підкреслює кореляцію між успіхом їхніх військових кампаній та рівнем розвитку критичного мислення.

За результатами анкетування, було встановлено, що 92 % респондентів регулярно використовують аналітичні здібності для оцінки військових ситуацій. Водночас, 87 % опитаних підкреслили значущість критичного мислення для адаптації до швидкозмінних умов, що демонструє важливість гнучкості та швидкості реакції на нові виклики. Крім того, 78 % керівників вказали на необхідність критичного осмислення інформації для ідентифікації загроз та можливостей, що свідчить про ключову роль аналітичного мислення у військовому управлінні. Близько 85 % учасників дослідження підтвердили, що критичне мислення сприяє ефективнішому прийняттю рішень, тоді як 90 % анкетованих погодились, що ці навички допомагають у розробці та адаптації стратегічних планів. Важливо зазначити, що 95 % респондентів вважають критичне мислення незамінним для успішного вирішення нестандартних завдань, що підкреслює його фундаментальну роль у забезпеченні оперативної гнучкості та адаптивності. Також 80 % опитаних відзначили покращення комунікації та взаємодії з підлеглими та колегами завдяки застосуванню критичного мислення.

Наукова новизна дослідження полягає в комплексному підході до аналізу впливу
критичного мислення на діяльність військових керівників оперативного рівня, а також у
визначенні цього мислення як фундаментальної компетенції, необхідної для адаптації до
змінних умов сучасного бойового простору. Вперше встановлено кількісні показники, що
відображають роль критичного мислення у вирішенні специфічних завдань військового
управління, зокрема його вплив на ефективність прийняття рішень, стратегічне планування,
адаптацію до швидкозмінних умов та вдосконалення міжособистісної комунікації.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони
можуть бути використані для розробки та вдосконалення навчальних програм для військових керівників, спрямованих на розвиток навичок критичного мислення, що є необхідним для успішного вирішення воєнних завдань.
Критичне мислення відіграє вирішальну роль у забезпеченні адаптивності та гнучкості
військової організації, дозволяючи ефективно реагувати на швидкозмінні умови та виклики
сучасних воєнних конфліктів. Подальші перспективи дослідження полягають у розробці та
впровадженні інноваційних програм навчання та тренінгів, які цілеспрямовано
розвиватимуть критичне мислення.

СТРУКТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СИСТЕМІ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ: ДОСВІД ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ ДЛЯ УКРАЇНИ

Володимир Карпенко — 2024-07-02

У статті проведено аналіз організаційних структур та особливостей проведення
наукових досліджень у системі міністерств оборони провідних країн, таких як Велика
Британія, Німеччина та США. Особливу увагу приділено ієрархічній структурі та порядку
проведення наукових досліджень у системі міністерств оборони розглянутих країн. Розкрито
умови які впливають на ефективність наукових досліджень в арміях передових країн світу та
визначено, що фінансова підтримка держави та взаємодія наукових установ міністерства
оборони з цивільними навчальними закладами та підприємствами приватного бізнесу
підвищує рівень та ефективність наукових результатів, що сприяє конкурентоспроможності
у галузі науки міністерства оборони з іншими міністерствами.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВИКЛАДАННЯ ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА КАФЕДРАХ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анатолій Дерев’янчук — 2024-06-28

Статтю присвячено питанням модернізації викладання військово-технічних дисциплін
на кафедрах військової підготовки в умовах воєнного стану з метою забезпечення якісної
короткострокової підготовки майбутніх військових фахівців. Запропоновано спрощену
модель прискореної підготовки майбутніх офіцерів, дієвість якої підтверджена
результатами педагогічних експериментів, в яких брали участь студенти, що навчаються на
кафедрах військової підготовки закладів вищої освіти.

МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ ІСТОРИЧНИХ ЗНАНЬ КУРСАНТІВ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО- УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Юрій Бураков — 2024-07-02

Статтю присвячено дослідженню проблематики актуалізації педагогічної
спрямованості діяльності музеїв Збройних Сил України з військово-патріотичного виховання
курсантів вищих військових навчальних закладів. На прикладі музею Національної академії
сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного пропонуються шляхи впровадження
музейної педагогіки у військово-освітній процес під час викладання окремих фахових
навчальних дисциплін. Зазначається, що з початком російської агресії проти України
діяльність військових музеїв набула особливої ваги, вони стали одними з центрів
інформування військовиків та громадян про події російсько-української війни, а також їх
національно-патріотичного виховання.

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ОФІЦЕРІВ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ: ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ І СТРУКТУРА

Юлія Розумовська — 2024-07-02

В статті обґрунтовано важливість опанування офіцером інформаційно-комунікаційною компетентністю (далі – ІКК) як суб’єкта військово-професійної діяльності в сучасному інформаційному суспільстві, оскільки з активним упровадженням інформаційних технологій у військову сферу зростає і виникає гостра потреба її контекстного розвитку та вдосконалення.

ІКК офіцера – це його професійно важливе психічне утворення, що характеризує теоретичну та практичну підготовленість, здатність і готовність як суб’єкта тактичної ланки військового управління аналізувати та оцінювати інформаційний простір із творчим використанням сучасних засобів ІКТ, успішну комунікацію під час реалізації посадових компетенцій, критичне ставлення до відомостей, оброблення, передачу, обмін, зберігання інформації, формування ціннісного ставлення до її опрацювання та використання набутих знань, навичок і вмінь та роботи з нею у процесі військово-професійної діяльності, що відбувається з інформаційними ресурсами у військово-професійному середовищі.

АНАЛІЗ ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Владислав Кива — 2024-06-28

Інтеграція сучасних інформаційно-комунікаційних технологій є умовою змін
консервативних підходів обрання форм та методів навчання у закладі вищої освіти. При
цьому, суб’єкти (об’єкти) закладу вищої освіти стають свідками помітних змін пов’язаних з
інтеграцією інформаційно-комунікаційних технологій в їх освітній процес. У цьому контексті
як викладачі, так і слухачі змушені змінити свої консервативні підходи щодо суб’єкт-
суб’єктної взаємодії в межах освітнього процесу (діяльності) та з’ясувати нові затребувані
компетентності, які їм необхідні для виконання своїх обов’язків в межах освітньої діяльності
закладу вищої освіти.

Очевидно, що для викладачів закладів вищої освіти першочерговим завданням має стати набуття знань, умінь та навичок щодо застосування інформаційно-комунікаційних технологій в їх освітній діяльності. Окрім того, викладачі мають донести до слухачів нову концепцію лідерства сучасної особистості через призму інформаційно-комунікаційних технологій, які де-юре та де-факто мають стати складовим елементом культури буття будь-якого суб’єкта.
До того ж керівники вищих навчальних закладів мають стати прикладом технологічного лідерства (застосування інформаційно-комунікаційних технологій), що буде позитивним поштовхом для їх підлеглих – викладачів та слухачів, які мають бути готові до викликів та потреб XXI століття.
Відтак, у статті проведено аналіз впливу інформаційно-комунікаційних технологій на
освітній процес закладу вищої освіти, що є вкрай актуальним питанням для дослідження в
умовах пошуку шляхів підвищення ефективності його функціонування.