Військова освіта

ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СЛУХАЧІВ ВВНЗ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ КОМУНІКАТИВНО-ЕТИКЕТНОГО КОУЧИНГУ

Андрій Вітченко — ср, 25 чер 2025 00:00:00 +0300

Статтю присвячено актуальній проблемі практичної підготовки слухачів ВВНЗ до
лідерської комунікації з використанням комунікативно-етикетного коучингу.
Проаналізовано сучасні теоретичні та прикладні розвідки з актуальних питань
лідерської комунікації, узагальнено передовий університетський досвід її методичної
підтримки у системі неперервної освіти. З’ясовано наявні розходження в поглядах на
сутність лідерської комунікації та підходах до її організації в умовах освітнього процесу, в
ідентифікації результатів комунікативної підготовки лідера. Доведено нагальність
технологізації комунікативної лідерської підготовки, пріоритетність комунікативно-
етикетного коучингу для ефективного вирішення виявлених проблем.
Визначено теоретичну основу лідерської комунікації, принципи і правила її організації у
військовому колективі. Виокремлено основні комунікативні бар’єри, на подолання яких має
бути спрямована лідерська комунікація. Розкрито сутність і структуру лідерської
комунікативної компетентності, розроблено технологічний підхід до її формування з
використанням комунікативно-етикетного коучингу. Для цього конкретизовано коучинговий зміст, відпрацьовано варіативні моделі проведення комунікативно-етикетного коучингу для слухачів, зразки тренувальних завдань для методичного забезпечення творчих форм удосконалення комунікативних навичок.

АНАЛІТИЧНИЙ ОБРИС ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ГРОМАДЯН В КРАЇНАХ-ЧЛЕНАХ НАТО

Надія Вавілова, Микола Хомік, Світлана Хорошилова — ср, 25 чер 2025 00:00:00 +0300

В статті проаналізовано комплектування збройних сил та військова підготовка
громадян країн – членів НАТО. Розглянуто різні форми та підходи, а саме: загальний
військовий обов’язок та служба у військовому резерві; служба за контрактом (професійна
армія) та служба у військовому резерв/запасі.

МОДЕРНІЗАЦІЯ ДИСЦИПЛІН З БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

Юлія Данченко, Володимир Андронов, Галина Олійник, Андрій Михайлюк — ср, 16 лип 2025 00:00:00 +0300

В роботі представлені результати модернізації дисциплін з безпеки професійної
діяльності військовослужбовців з урахуванням умов воєнного стану, тобто, запровадження
дистанційного формату вивчення. В роботі представлені результати модернізації
дисциплін з безпеки професійної діяльності військовослужбовців з урахуванням умов
воєнного стану, тобто, запровадження дистанційного формату вивчення. З метою
отримання інформації щодо результатів модернізації проведено анонімне онлайн-
опитування курсантів командно-штабного та гуманітарного факультетів Національної
академії національної гвардії України (НА НГУ) протягом двох навчальних років. Показано,
що для більшості здобувачів (близько 90 %) дистанційне навчання є повністю прийнятним, а більше 80 % опитуваних зазначили, що в такому форматі вивчення безпекових дисциплін є цікавим та ефективним. Майже половина курсантів відмітили, що воєнний стан суттєво
впливає на опанування дисциплін навчального плану.

КЕЙС-ТЬЮТОРИНГ У КОНТЕКСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОСВІТНЬО-ВІЙСЬКОВА ІННОВАТИКА» (ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА «ЗАХИСТ УКРАЇНИ»)

Наталія Дем’яненко, Анжеліна Пугач — ср, 16 лип 2025 00:00:00 +0300

У статті порушено проблему тьюторського забезпечення професійної підготовки
вчителя. Зокрема, мета передбачає доведення ефективності технології тьюторингу як
складової і засобу дидактичної реалізації курсу «Освітньо-військова інноватика» у
підготовці вчителя захисту України та набуття майбутнім фахівцем тьюторських
компетентностей. Констатовано, що майбутній учитель захисту України має бути
готовим до виконання функцій тьютора – проєктування особистісно орієнтованих освітніх
програм, консультування у сфері освіти, надання допомоги у створенні індивідуального
освітнього простору особистості.
Основними завданнями тьюторського супроводу визначено: діагностування
індивідуально-психологічних особливостей, інтересів, здібностей, цінностей та мотивації
здобувача освіти; прогнозування можливих траєкторій його самореалізації; розроблення і
реалізацію індивідуальної програми тьюторського супроводу; моніторинг результатів.
Зазначено, що тьюторинг базується на суб’єкт-суб’єктній партнерській взаємодії
«викладач–студент», яка реалізується шляхом мотиваційно-цільової, діагностувальної,
рефлексивно-коригувальної, діяльнісної та проєктувальної функцій на основі впровадження
кейс-методу. Завдяки своїй універсальності кейс-метод може використовуватися в
набутті компетентностей та підвищенні кваліфікації, продуктивному освоєнні нових
знань, вивченні й аналізуванні складних ситуацій, проведенні досліджень та розробленні
нових ідей, систематизації інформації і прийнятті об’єктивних рішень, у прогнозуванні
майбутнього.
У процесі тьюторингу передбачено реалізацію таких цілей кейс-методу: розвиток
аналітичного і критичного мислення, вдосконалення практичних навичок, підвищення
мотивації, розвиток самостійності, формування позицій лідерства та компетентностей
роботи в команді, підвищення ефективності тьюторського забезпечення.
Теоретично обґрунтовано і розроблено модель кейс-тьюторингу (цільовий блок, мета,
освітні компоненти в контексті тьюторських систем, методичні підходи,
компетентності), представлено результати її експериментальної перевірки, які
підтвердили ефективність створених у процесі тьюторингу умов для навчання з
урахуванням індивідуальних особливостей та потреб здобувачів. Їх дотримання передбачає
формування оптимальної системи тьюторського забезпечення у закладі вищої освіти, що
дасть можливість підвищити ефективність освітнього процесу та сприяти особистісному
і професійному розвитку майбутніх фахівців.

ЗАСТОСУВАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ТРЕНАЖЕРІВ ДЛЯ ВІЙСЬКОВО – ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ РАКЕТНИХ ВІЙСЬК І АРТИЛЕРІЇ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Анатолій Дерев’янчук, Дмитро Чопа, Людмила Наливайко — чт, 17 лип 2025 00:00:00 +0300

Статтю присвячено аналізу стану та перспективам розвитку віртуальних
тренажерів, як ефективного інструменту підвищення рівня знань, вмінь та навичок під час
вивчення військово-технічних дисциплін. У статті проведено аналіз окремих типів
віртуальних тренажерних комплексів, які вже розроблені та використовуються для
підготовки фахівців відповідного профіля в умовах обмеженого часу та відсутності
необхідної навчальної матеріально-технічної бази. Крім цього запропоновані деякі підходи
щодо розроблення віртуальних тренажерів та перспективи їх подальшого вдосконалення і
впровадження в систему підготовки військових фахівців ракетних військ та артилерії.

УДОСКОНАЛЕННЯ ШЛЯХІВ ВИБОРУ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ НАУКОВОЇ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СИЛ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Ганна Єфименко — чт, 17 лип 2025 00:00:00 +0300

Постановка проблеми. В Україні, як держави з багатою науковою спадщиною та
потужним науково-технічним потенціалом, існує необхідність в систематичному
удосконаленні шляхів визначення пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-
технічної та інноваційної діяльності. Таке удосконалення спрямовано, перш за все, на
забезпечення національної безпеки, конкурентоспроможності виробничої сфери, сталого
розвитку та підвищення якості життя населення нашої країни. Особливо гостро
необхідність своєчасного удосконалення зазначених шляхів виникла під час
широкомасштабного вторгнення рф на територію України та відповідно, введення в
державі правового режиму воєнного стану.
В статті проведено дослідження шляхів вибору пріоритетних напрямів наукової,
науково-технічної та інноваційної діяльності, окреслено низку проблем, що потребують
вирішення.
Крім того, проведено аналіз сучасного стану нормативно-правового забезпечення
вибору пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності сил
оборони України, шляхи його формування та реалізації з ключовими стратегічними
орієнтирами ЄС у даній сфері.
Мета статті. На основі проведеного аналізу механізму визначення пріоритетних
напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності розробити та
запропонувати удосконалення їх шляхів вибору для сил оборони України.
Методи дослідження. Системний аналіз, синтез, порівняння та аналогії, узагальнення
й систематизації.
Виклад основного матеріалу. Проведено аналіз існуючого підходу вибору
пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності України, в
якому зазначено, що існує необхідність консолідації зусиль щодо підтримання та розвитку
наукової та науково-технічної діяльності та ефективного проведення наукових досліджень
сил оборони України, які будуть сприяти забезпеченню належного рівня національної
безпеки держави.
Запропоновано удосконалення шляхів вибору пріоритетних напрямів для сил оборони
України: пропонується їх розподіл на 35 підгруп відповідно до Єдиного переліку (каталогу)
спроможностей Міністерства оборони України, Збройних сил України та інших складових
сил оборони. При цьому пріоритет для вибору саме такого напряму надається вимогам та
потребам замовників наукової і науково-технічної продукції.
Зазначено, що в даний час відсутня чітка каталогізація напрямів наукових досліджень,
яка існувала до 2022 року, що пов’язано з переходом до планування наукової і науково-
технічної діяльності за функціональними групами спроможностей. Важливим аспектом є
врахування ролі та місця планування наукової та науково-технічної діяльності на основі
спроможностей сил оборони України, яке здійснюється на основі аналізу та визначення
пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки з урахуванням наявних і потенційних загроз
безпековому середовищу, воєнної політики, стратегії розвитку сил безпеки і оборони
держави, інвестиційного та виробничого потенціалу оборонно-промислового комплексу,
перспективних інноваційних наукових досліджень.
Новизна. Вперше запропоновано удосконалення шляхів вибору пріоритетних напрямів
наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності сил оборони України створенням
відповідного каталогу наукових напрямів, який має бути узгоджений із спроможностями
Міністерства оборони України, Збройних Сил України та інших складових сил оборони,
серед яких будуть визначатись пріоритетні напрями, за якими під час річного планування
буде формулюватись конкретна тематика наукових досліджень з урахуванням пропозицій
командувань видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Висновки та перспективи подальших досліджень.
В статті проведено аналіз існуючого підходу вибору пріоритетних напрямів наукової,
науково-технічної та інноваційної діяльності України. На основі проведеного аналізу
запропоновано механізм удосконалення шляхів пріоритетних напрямів наукової, науково-
технічної та інноваційної діяльності сил оборони України.
Зазначений підхід, на думку автора, дозволить значно спростити процедуру
визначення пріоритетних напрямів досліджень, що забезпечить їх удосконалення у сфері
наукової та науково-технічної діяльності сил оборони України.
Подальші дослідження полягають у розробленні пропозицій щодо удосконалення
(уточнення) єдиного переліку (каталогу) спроможностей Міністерства оборони України,
Збройних сил України та інших складових сил оборони з урахуванням правового режиму
воєнного стану.
Перспективи подальших досліджень – розроблення пропозицій щодо удосконалення
(уточнення) єдиного переліку (каталогу) спроможностей Міністерства оборони України,
Збройних сил України та інших складових сил оборони з урахуванням правового режиму
воєнного стану.

ЗАСАДИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ КУРСАНТІВ ВВНЗ

Олександр Морозов — пт, 18 лип 2025 00:00:00 +0300

У статті аналізуються та визначаються основні засади педагогічного проектування
індивідуальних траєкторій професійного розвитку курсантів вищих військових навчальних
закладів. Як основні засади педагогічного проектування визначаються необхідність
трансформації курсантів з пасивних в активні суб’єкти навчання, опанування викладачами
ролі не тільки лектора, а і тьютора. Доводиться, що проєктування індивідуальних
траєкторій професійного розвитку курсантів повинно здійснюватися на засадах
педагогічного проектування, реалізовуючись через взаємодію курсантів та викладачів,
індивідуальних та колективних суб’єктів. Результативна взаємодія всіх учасників процесу
педагогічного проектування індивідуальних траєкторій курсантів можлива на засадах
чіткого розподілу функцій, суб'єктної позиції кожного, актуалізації необхідних
особистісних якостей. Зазначаються проблемні питання, які впливають на проектування
траєкторій професійного розвитку.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАМОВЛЕННЯ НАУКОВОЇ ПРОДУКЦІЇ В МІНІСТЕРСТВІ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Андрій Наливайко — пт, 18 лип 2025 00:00:00 +0300

В статті за результатами аналізу нормативно-правової бази у сфері наукової та науково-технічної діяльності в цілому і, зокрема, з питань визначення пріоритетних напрямів наукової і науково-технічної діяльності, формування потреб у науковій продукції в системі Міністерстві оборони України та проведення науково-технічної експертизи, розроблені теоретико-методологічні основи обґрунтування порядку формування системи замовлення наукової продукції в Міністерстві оборони України.

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Любомира Одосій, Лідія Паращук, Наталія Чубінська, Єремія Одосій — пт, 18 лип 2025 00:00:00 +0300

У статті розглянуто вплив інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на
навчально-пізнавальну компетентнність та ефентивність навчання. Проведено аналіз та
встановлено оцінку впливу сучасних цифрових технологій щодо удосконалення педагогічної
майстерності та розвитку когнітивних навичок і критичного мислення здобувачів освіти.
Визначено ключові аспекти використання ІКТ в освітньому процесі. Запропоновано шляхи
оптимізації використання ІКТ для підвищення ефективності навчання та розвитку
компетентностей майбутніх фахівців.
Здійснено аналіз ролі ІКТ у трансформації традиційних підходів до навчання, що дає
змогу формувати нову модель взаємодії між вчителем і здобувачами освіти. Окреслено, як
впровадження ІКТ сприяє індивідуалізації та диференціації навчального процесу, забезпечує
доступ до якісного освітнього контенту, а також створює умови для самостійної,
дослідницької та проєктної діяльності здобувачів освіти. Обґрунтовано, що ІКТ
виступають потужним чинником модернізації освіти, який не лише підвищує ефективність
навчального процесу, а й забезпечує підготовку конкурентоспроможних фахівців, здатних
до критичного мислення, творчості та постійного саморозвитку. Виявлено, що
використання таких цифрових інструментів, як відеоконференції, онлайн-тести, форуми,
електронні підручники та інтерактивні лабораторії сприяє підвищенню мотивації,
покращенню взаємодії між учасниками освітнього процесу та розвитку навичок
самостійної роботи.
Наукова новизна полягає у кількісній оцінці результативності використання цифрових
освітніх технологій та доведенні їх ефективності у системі вищої військової освіти.
Практичне значення роботи полягає у статистичній обробці результатів вхідного та
підсумкового контролю знань, визначення приросту у якості засвоєних знань та
ефективності впровадження таких технологій у навчальний процес.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням ефективних стратегій
цифрової трансформації освіти та створенням загальної моделі організації цифрового
навчального середовища.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Леонід Олійник, Сергій Іллющенко, Юлія Грищук — вт, 22 лип 2025 00:00:00 +0300

Анотація. Стаття присвячена обґрунтуванню педагогічних умов, які сприяють
вдосконаленню підготовки науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних
закладів у процесі підвищення кваліфікації. На основі аналізу наукового тезаурусу визначено методологічну сутність поняття «педагогічні умови». Крім того, виокремлено основні педагогічні умови, які на сучасному етапі професійної діяльності науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів забезпечуватимуть розвиток їх професійних компетентностей у системі післядипломної освіти. Охарактеризовано кожну педагогічну умову та визначено складові їх змісту, які позитивно впливають на підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів.