Військова освіта

ІНТЕГРАЦІЯ AI У ВІЙСЬКОВУ ОСВІТУ: БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ГЛОБАЛЬНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ПРІОРИТЕТИ УКРАЇНИ

Світлана Бондаренко — 2026-01-19

Анотація. Стаття присвячена дослідженню глобальних тенденцій інтеграції AI у
військову освіту та обґрунтуванню стратегічних пріоритетів для України. Актуальність
зумовлена критичним розривом між масовим бойовим застосуванням AI-технологій
українськими силами та недостатньою трансформацією системи військової освіти.
Мета дослідження – проаналізувати структуру світових наукових публікацій з AI у
військовій освіті, виявити вплив глобальних криз на формування дослідницьких пріоритетів
та розробити науково обґрунтовані рекомендації для України. Методологічну основу
становить бібліометричний аналіз 266 публікацій бази Scopus за 1985–2025 роки.
Результати виявили три фази розвитку галузі з експоненційним зростанням у
2022–2025 (71,5 % усіх робіт). Ідентифіковано домінування технологічного кластеру
(50,8 %) та дисбаланс етичних досліджень (6,4 %). Систематизовано три трансформаційні
патерни під впливом криз: пандемічну каталізацію, геополітичний поворот та
генеративний прорив. Спрогнозовано найвищу ймовірність стандартизації за протоколами
NATO (85–95 %) та інтеграції кіберфізичних систем захисту (80–90 %).
Наукова новизна – виявлення парадоксу українського досвіду та обґрунтування
позиціонування країни як потенційного лідера у розробці захисних технологій. Практичне
значення – рекомендації щодо створення дослідницького центру на базі НУОУ та програми
нарощування публікаційної активності.

ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ MOODLE У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ: ПЕРЕВАГИ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Сергій Бабак — 2026-01-19

_{У статті проведено аналіз особливостей впровадження та розробка практичних підходів до адаптації системи управління навчанням MOODLE в умовах вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ) України. У дослідженні використано комплекс методів: аналіз нормативно-правової бази, порівняльний аналіз освітніх середовищ закладів вищої освіти (ЗВО) та ВВНЗ, анкетування курсантів та викладачів, а також узагальнення досвіду
впровадження дистанційних курсів. На основі аналізу специфіки ВВНЗ визначено переваги MOODLE для військової освіти (гнучкість, адаптивність, можливість роботи у закритих мережах), окреслено проблеми (адаптація контенту, інформаційна безпека, обмеження
доступу, низький рівень ІКТ-компетентності частини викладачів, опір організаційним змінам.) Обґрунтовано доцільність розробки спеціалізованих модулів та локальних стандартів для ефективного використання MOODLE у ВВНЗ. Результати дослідження впроваджено у навчальний процес ВІТВ НТУ «ХПІ» та рекомендовано іншим ВВНЗ. Розроблені дистанційні курси зареєстровано в ДВОН МОУ.}

ВІЙСЬКОВО-ПЕДАГОГІЧНА НАУКА В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Андрій Вітченко — 2026-01-19

Статтю присвячено вивченню сучасного стану, проблем і пріоритетів інноваційного
розвитку військово-педагогічної науки в Україні.
З’ясовано здобутки вітчизняної військової педагогіки впродовж новітньої історії її
становлення, проаналізовано провідні тенденції і перспективи стрімкої технологізації
російсько-української війни, обґрунтовано нагальність переходу від фундаментальної до
інноваційно-трансформаційної моделі розвитку військово-педагогічної науки в умовах
швидкоплинних змін у способах і засобах ведення збройної боротьби.
Визначено провідні ознаки сучасної військово-педагогічної науки, сформульовано і
стисло схарактеризовано пріоритетні напрями дослідницького пошуку: 1) інноватизація
змісту освітньо-професійної підготовки військовослужбовців на засадах педагогічної
евристики та військово-професійної прогностики; 2) технологізація та інтенсифікація
практичної підготовки військовослужбовців; 3) цифровізація професійної військової освіти
за стандартами НАТО, розроблення та впровадження інноваційних моделей освітньо
професійної підготовки військових фахівців; 4) військово-педагогічна інклюзія у системі
професійної військової освіти; 5) військово-педагогічне лідерство та наставництво.
Наголошено на необхідності вдосконалення нормативного та методологічного
забезпечення сучасного військово-педагогічного пошуку, сформульовано пропозиції щодо
подолання наявних методологічних проблем.

ОСВІТНІЙ НАРАТИВ ЯК РЕСУРС ПРОФЕСІЙНОГО САМОСТВЕРДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Інна Возняк — 2026-01-19

У статті досліджено особистісні та професійні трансформації військовослужбовців Збройних Сил України в контексті війни та післявоєнної адаптації через призму освіти. Застосовано якісний емпіричний підхід із 20 інтерв'ю. Виявлено 5 типів
освітніх наративів: неформальна освіта в бойових умовах, перехідна, формальна військова, наставництво та рефлексивна. Установлено, що ці наративи виконують мотиваційну, адаптаційну, ідентифікаційну та терапевтичну функції, сприяючи успішній адаптації. Практичне значення результатів дослідження полягає в застосуванні підходу в
психоедукації, післядипломному навчанні та ветеранській підтримці, а також у формуванні програм підтримки.

ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ ПРИ АТЕСТАЦІЇ НАУКОВИХ УСТАНОВ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Владислав Горобець — 2026-01-19

У статті здійснено аналіз підходів до оцінювання діяльності наукових працівників у
процесі атестації наукових установ у провідних країнах світу. Розкрито зміст кількісного,
експертного та комбінованого підходів, що застосовуються у країнах Європейського
Союзу, США, Китаї та інших державах. Визначено їхні переваги, обмеження та вплив на
ефективність наукових досліджень. На основі проведеного аналізу запропоновано
рекомендації щодо вдосконалення національної системи оцінювання результативності
наукових працівників у процесі державної атестації, зокрема у сфері Міністерства оборони
України. Обґрунтовано доцільність упровадження комбінованої моделі оцінювання, що
поєднує кількісні показники з експертною оцінкою, а також застосування грантових
механізмів як інструменту підвищення мотивації та якості наукових досліджень.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБЛЕННЯ ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ НА ОСНОВІ SAT

Андрій Зельницький — 2026-01-19

У статті за результатами аналізу вітчизняних та закордонних літературних джерел розглянуто певні теоретичні аспекти розроблення дорожньої карти як інструменту формування стратегії менеджменту вітчизняної системи професійної військової освіти на основі SAT. Запропоноване авторське тлумачення поняття «Дорожня карта», уточнено її загальну структуру, функції, провідні ознаки, та їх характеристики. Визначено умови щодо покращення якості професійної підготовки військових фахівців на основі використання представлених в структурі дорожньої карти змісту складових навчального контенту та підходів до оцінювання ефективності навчання.

ОБГРУНТУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ КОМПЛЕКСУ ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗОВАНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ

Леонід Маслюк — 2026-01-19

Проведений у статті аналіз досвіду застосування засобів автоматизованого навчання та їх комплексів в освітньому процесі вищих навчальних закладів України та за її межами показав, що їх використання сприяє реалізації основних дидактичних принципів
навчання, забезпечує можливість реалізації нових форм і методів навчання, дозволяє охоплювати значні обсяги навчального матеріалу, активізує розумову діяльність тих, хто
навчається, та підвищує їхній інтерес до навчання, сприяє розвитку творчості науково педагогічних працівників та, в результаті, забезпечує суттєве підвищення ефективності навчання. У зв’язку з цим, підвищення інтенсивності та якості підготовки військових
керівників для сектору безпеки і оборони України в умовах повномасштабної агресії російської федерації проти України та приведення системи професійної військової освіти до вимог сучасності запропоновано забезпечити саме за рахунок впровадження комплексу
засобів автоматизованого навчання. Застосування таких інформаційних інновацій в системі професійної військової освіти забезпечить також суттєве підвищення рівня цифровізації освіти і цифрової компетентності військових фахівців, що є важливим фактором вирішення завдання максимального наближення освіти до стандартів НАТО.
Для урахування специфіки підготовки військових фахівців авторами запропонований варіант системного підходу щодо визначення функціональності комплексу засобів
автоматизованого навчання під час його проектування.

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ШКОЛИ В КОНТЕКСТІ НЕФОРМАЛЬНОЇ ТА ІНФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Ігор Радомський — 2026-01-15

Анотація: У статті визначено особливості професійного розвитку викладачів вищої
військової школи в контексті неформальної та інформальної освіти на засадах андрагогічного підходу. Використано теоретичні методи системного аналізу, синтезу, індукції, дедукції,порівняння, узагальнення та систематизації. Розкрито сутність поняття «професійний розвиток» у законодавчих і наукових джерелах, уточнено його зміст стосовно діяльності науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів. Виокремлено основні напрями вдосконалення професійного розвитку викладачів на відомчому, інституційному та індивідуальному рівнях. Обґрунтовано значення андрагогічного підходу як основи розвитку здатності викладачів до самонавчання, рефлексії, використання попереднього досвіду й практичного застосування нових знань. Показано роль неформальної та інформальної освіти
як чинників безперервного професійного зростання, формування ключових компетентностей і підвищення ефективності військово-педагогічної діяльності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням інноваційних технологій, інтегрованих моделей і механізмів підтримки професійного розвитку викладачів у системі вищої військової освіти.

УКРАЇНСЬКІ ВОЄННІ МЕМУАРИ: ЗАОХОЧЕННЯ ДО ЧИТАННЯ ПРО ІСТОРІЮ І ВІЙСЬКОВУ ТАКТИКУ

Світлана Шумовецька — 2026-01-19

У статті висвітлено сутність мемуарів та їх значення і можливості використання у військовій професійній освіті. Наукова новизна полягає у визначенні потенціалу воєнної мемуарної літератури для навчання майбутніх офіцерів загальновійськових дисциплін.
Доведено, що у практиці військової освіти вивчення воєнної мемуаристики надає читачеві
ширший історичний контекст, з якого можна вчитися: мемуари пропонують більш глибоке розуміння лідерства та української мілітарної традиції. Засвідчено доцільність створення у військових навчальних закладах сприятливого середовища, орієнтованого на керовані практики професійного читання і на заохочення до читання через відкрите повідомлення керівниками різних рівнів своїх читацьких уподобань.