Військова освіта

ІНТЕГРАЦІЯ AI У ВІЙСЬКОВУ ОСВІТУ: БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ГЛОБАЛЬНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ПРІОРИТЕТИ УКРАЇНИ

Світлана Бондаренко, Андрій Гупало — пн, 19 січ 2026 00:00:00 +0200

Анотація. Стаття присвячена дослідженню глобальних тенденцій інтеграції AI у
військову освіту та обґрунтуванню стратегічних пріоритетів для України. Актуальність
зумовлена критичним розривом між масовим бойовим застосуванням AI-технологій
українськими силами та недостатньою трансформацією системи військової освіти.
Мета дослідження – проаналізувати структуру світових наукових публікацій з AI у
військовій освіті, виявити вплив глобальних криз на формування дослідницьких пріоритетів
та розробити науково обґрунтовані рекомендації для України. Методологічну основу
становить бібліометричний аналіз 266 публікацій бази Scopus за 1985–2025 роки.
Результати виявили три фази розвитку галузі з експоненційним зростанням у
2022–2025 (71,5 % усіх робіт). Ідентифіковано домінування технологічного кластеру
(50,8 %) та дисбаланс етичних досліджень (6,4 %). Систематизовано три трансформаційні
патерни під впливом криз: пандемічну каталізацію, геополітичний поворот та
генеративний прорив. Спрогнозовано найвищу ймовірність стандартизації за протоколами
NATO (85–95 %) та інтеграції кіберфізичних систем захисту (80–90 %).
Наукова новизна – виявлення парадоксу українського досвіду та обґрунтування
позиціонування країни як потенційного лідера у розробці захисних технологій. Практичне
значення – рекомендації щодо створення дослідницького центру на базі НУОУ та програми
нарощування публікаційної активності.

ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ MOODLE У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ: ПЕРЕВАГИ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Сергій Бабак, Ігор Баркатов, Володимир Кухаренко, Валерій Тюрін — пн, 19 січ 2026 00:00:00 +0200

_{У статті проведено аналіз особливостей впровадження та розробка практичних підходів до адаптації системи управління навчанням MOODLE в умовах вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ) України. У дослідженні використано комплекс методів: аналіз нормативно-правової бази, порівняльний аналіз освітніх середовищ закладів вищої освіти (ЗВО) та ВВНЗ, анкетування курсантів та викладачів, а також узагальнення досвіду
впровадження дистанційних курсів. На основі аналізу специфіки ВВНЗ визначено переваги MOODLE для військової освіти (гнучкість, адаптивність, можливість роботи у закритих мережах), окреслено проблеми (адаптація контенту, інформаційна безпека, обмеження
доступу, низький рівень ІКТ-компетентності частини викладачів, опір організаційним змінам.) Обґрунтовано доцільність розробки спеціалізованих модулів та локальних стандартів для ефективного використання MOODLE у ВВНЗ. Результати дослідження впроваджено у навчальний процес ВІТВ НТУ «ХПІ» та рекомендовано іншим ВВНЗ. Розроблені дистанційні курси зареєстровано в ДВОН МОУ.}

ВІЙСЬКОВО-ПЕДАГОГІЧНА НАУКА В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Андрій Вітченко — пн, 19 січ 2026 00:00:00 +0200

Статтю присвячено вивченню сучасного стану, проблем і пріоритетів інноваційного
розвитку військово-педагогічної науки в Україні.
З’ясовано здобутки вітчизняної військової педагогіки впродовж новітньої історії її
становлення, проаналізовано провідні тенденції і перспективи стрімкої технологізації
російсько-української війни, обґрунтовано нагальність переходу від фундаментальної до
інноваційно-трансформаційної моделі розвитку військово-педагогічної науки в умовах
швидкоплинних змін у способах і засобах ведення збройної боротьби.
Визначено провідні ознаки сучасної військово-педагогічної науки, сформульовано і
стисло схарактеризовано пріоритетні напрями дослідницького пошуку: 1) інноватизація
змісту освітньо-професійної підготовки військовослужбовців на засадах педагогічної
евристики та військово-професійної прогностики; 2) технологізація та інтенсифікація
практичної підготовки військовослужбовців; 3) цифровізація професійної військової освіти
за стандартами НАТО, розроблення та впровадження інноваційних моделей освітньо
професійної підготовки військових фахівців; 4) військово-педагогічна інклюзія у системі
професійної військової освіти; 5) військово-педагогічне лідерство та наставництво.
Наголошено на необхідності вдосконалення нормативного та методологічного
забезпечення сучасного військово-педагогічного пошуку, сформульовано пропозиції щодо
подолання наявних методологічних проблем.

ОСВІТНІЙ НАРАТИВ ЯК РЕСУРС ПРОФЕСІЙНОГО САМОСТВЕРДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Інна Возняк — пн, 19 січ 2026 00:00:00 +0200

У статті досліджено особистісні та професійні трансформації військовослужбовців Збройних Сил України в контексті війни та післявоєнної адаптації через призму освіти. Застосовано якісний емпіричний підхід із 20 інтерв'ю. Виявлено 5 типів
освітніх наративів: неформальна освіта в бойових умовах, перехідна, формальна військова, наставництво та рефлексивна. Установлено, що ці наративи виконують мотиваційну, адаптаційну, ідентифікаційну та терапевтичну функції, сприяючи успішній адаптації. Практичне значення результатів дослідження полягає в застосуванні підходу в
психоедукації, післядипломному навчанні та ветеранській підтримці, а також у формуванні програм підтримки.

ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ ПРИ АТЕСТАЦІЇ НАУКОВИХ УСТАНОВ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Владислав Горобець, Сергій Вавілов, Андрій Наливайко — пн, 19 січ 2026 00:00:00 +0200

У статті здійснено аналіз підходів до оцінювання діяльності наукових працівників у
процесі атестації наукових установ у провідних країнах світу. Розкрито зміст кількісного,
експертного та комбінованого підходів, що застосовуються у країнах Європейського
Союзу, США, Китаї та інших державах. Визначено їхні переваги, обмеження та вплив на
ефективність наукових досліджень. На основі проведеного аналізу запропоновано
рекомендації щодо вдосконалення національної системи оцінювання результативності
наукових працівників у процесі державної атестації, зокрема у сфері Міністерства оборони
України. Обґрунтовано доцільність упровадження комбінованої моделі оцінювання, що
поєднує кількісні показники з експертною оцінкою, а також застосування грантових
механізмів як інструменту підвищення мотивації та якості наукових досліджень.

ВИЯВЛЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ ДЖЕРЕЛ ПОШУКУ ІНФОРМАЦІЇ ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ ПРИ САМОСТІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ДО КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ З МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Володимир Душкін, Ірина Сидоренко — чт, 05 лют 2026 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано ступінь популярності джерел інформації, якими користуються курсанти першого року навчання Національної академії Національної гвардії України (НАНГУ) під час самостійного опрацювання навчального матеріалу у рамках підготовки до контрольних заходів з математичних дисциплін. Первинні дані зібрано методом анкетування, оцінювання популярності джерел здійснено за допомогою методу попарних порівнянь. Статистичну значущість результатів перевірено засобами кореляційного аналізу. За підсумками дослідження запропоновано рекомендації щодо
вдосконалення навчальних матеріалів і визначено напрями подальшого розвитку інформаційного забезпечення освітнього процесу.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБЛЕННЯ ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ НА ОСНОВІ SAT

Андрій Зельницький — пн, 19 січ 2026 00:00:00 +0200

У статті за результатами аналізу вітчизняних та закордонних літературних джерел розглянуто певні теоретичні аспекти розроблення дорожньої карти як інструменту формування стратегії менеджменту вітчизняної системи професійної військової освіти на основі SAT. Запропоноване авторське тлумачення поняття «Дорожня карта», уточнено її загальну структуру, функції, провідні ознаки, та їх характеристики. Визначено умови щодо покращення якості професійної підготовки військових фахівців на основі використання представлених в структурі дорожньої карти змісту складових навчального контенту та підходів до оцінювання ефективності навчання.

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ

Іван Максим, Дмитро Ступак — чт, 12 лют 2026 00:00:00 +0200

У статті розглянуто проблеми та шляхи удосконалення підготовки військових
фахівців. Обґрунтовано актуальність дослідження цієї проблеми, що зумовлена розвитком
спроможностей Збройних Сил України в умовах війни російської федерації проти України.
Обґрунтовуються актуальні проблеми підготовки військових фахівців у навчальних
закладах, як важливого елемента сектору безпеки і оборони держави та основні напрями
їх вирішення.
В умовах сучасних воєнних загроз і гібридних конфліктів зростають вимоги до рівня
професійної підготовки військовослужбовців. У статті проаналізовано основні недоліки
існуючої системи підготовки військових фахівців та запропоновано напрями її
удосконалення. Основну увагу приділено впровадженню інноваційних методів навчання, а
також посилення психологічної та практичної підготовки. Необхідність підвищення рівня
військової освіти полягає у тому, що сучасні військові фахівці повинні володіти не лише
традиційними знаннями й навичками, а й бути готовими до використання новітніх
технологій, ефективного управління підрозділами в умовах невизначеності. Система
підготовки в Україні вимагає постійного удосконалення. Дослідження цієї теми є
важливим, оскільки від якості підготовки військових фахівців залежить боєздатність
країни, ефективність виконання бойових (спеціальних) завдань та безпеки загалом.
Актуальність дослідження процесів в системі підготовки військових фахівців
підтверджується аналізом повсякденної діяльності Національної гвардії України,
інформації з відгуків після закінчення відповідних курсів військовослужбовців, що несе
вагомий практичний внесок в реалії сьогодення.
Проаналізовано систему підготовки військових фахівців та присвоєння класності
військовослужбовцям Національної гвардії України. Досліджено підготовку військових
фахівців після закінчення курсів військової підготовки за різними видами діяльності з
встановленням проблемних питань, актуальних проблем та шляхів їх удосконалення.

ОБГРУНТУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ КОМПЛЕКСУ ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗОВАНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ

Леонід Маслюк, Василь Гавалко, Сергій Джигомон, Юрій Капля — пн, 19 січ 2026 00:00:00 +0200

Проведений у статті аналіз досвіду застосування засобів автоматизованого навчання та їх комплексів в освітньому процесі вищих навчальних закладів України та за її межами показав, що їх використання сприяє реалізації основних дидактичних принципів
навчання, забезпечує можливість реалізації нових форм і методів навчання, дозволяє охоплювати значні обсяги навчального матеріалу, активізує розумову діяльність тих, хто
навчається, та підвищує їхній інтерес до навчання, сприяє розвитку творчості науково педагогічних працівників та, в результаті, забезпечує суттєве підвищення ефективності навчання. У зв’язку з цим, підвищення інтенсивності та якості підготовки військових
керівників для сектору безпеки і оборони України в умовах повномасштабної агресії російської федерації проти України та приведення системи професійної військової освіти до вимог сучасності запропоновано забезпечити саме за рахунок впровадження комплексу
засобів автоматизованого навчання. Застосування таких інформаційних інновацій в системі професійної військової освіти забезпечить також суттєве підвищення рівня цифровізації освіти і цифрової компетентності військових фахівців, що є важливим фактором вирішення завдання максимального наближення освіти до стандартів НАТО.
Для урахування специфіки підготовки військових фахівців авторами запропонований варіант системного підходу щодо визначення функціональності комплексу засобів
автоматизованого навчання під час його проектування.

ОБГРУНТУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ГАЛУЗЕВОЇ РАМКИ КВАЛІФІКАЦІЙ У ГАЛУЗІ ЗНАНЬ «БЕЗПЕКА ТА ОБОРОНА» НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

Олег Цевельов, Олег Мітягін, Руслан Торчевський — пт, 13 лют 2026 00:00:00 +0200

У статті на основі аналізу законодавства України та закордонного досвіду
розглянуто етапи формування галузевої рамки кваліфікацій у галузі знань «Безпека та
оборона» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 р.
№ 1021 «Про внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими
здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти» на заміну галузі
знань «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону». Галузева рамка
кваліфікацій призначена забезпечити порівняльність кваліфікацій у визначеній галузі знань,
які здобуваються у ВВНЗ з кваліфікаціями інших кваліфікаційних систем та має сприяти
інтегруванню України до Європейського освітнього простору вищої освіти, визначенню
кваліфікацій, які здобуваються у ВВНЗ, як на національному, так і міжнародному рівнях,
впровадженню європейських стандартів та принципів забезпечення якості освіти з
урахуванням вимог військової служби до професійних компетентностей військових
фахівців.

РОЗРОБЛЕННЯ МОДЕЛІ ЗАМОВЛЕННЯ НАУКОВОЇ ПРОДУКЦІЇ В СИСТЕМІ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Андрій Наливайко, Вікторія Купріянова, Людмила Наливайко — пт, 13 лют 2026 00:00:00 +0200

У статті, на основі аналізу процедур процесу організації та здійснення наукової і
науково-технічній діяльності в системі Міністерства оборони (далі – МО) України
розглянуті теоретичні основи побудови функціональної моделі замовлення наукової
продукції в оборонній сфері.
Побудова сучасної моделі замовлення наукової продукції в системі МО України
базується на методології планування на основі спроможностей із застосуванням
програмно-проєктного менеджменту, яка пройшла апробацію в державах-членах НАТО і
визнана експертами найперспективнішою в оборонному плануванні.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ ВІЙСЬКОВО-СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ З ОРГАНІЗАЦІЇ ВОЄННО-ІСТОРИЧНОЇ РОБОТИ У ВІЙСЬКАХ (СИЛАХ)

Леонід Олійник, Інна Савіна — пт, 13 лют 2026 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовуються науково-методичні засади навчання
військово-спеціальних дисциплін майбутніх магістрів з організації воєнно-історичної
роботи у військах (силах). Проаналізовано низку проблем, пов’язаних із підготовкою
магістрантів до професійної діяльності в галузі воєнно-історичної роботи, зокрема
формування їхніх професійної підготовленості відповідно до сучасних вимог військової
освіти та потреб Збройних Сил України.
Розглянуто особливості оновлення змісту, форм і методів навчання військово
спеціальних дисциплін у вищих військових навчальних закладах. Особливу увагу приділено
доцільності застосування сучасних педагогічних технологій та елементів цифрового
навчання (моделювання, симуляцій, інтерактивних завдань), які підсилюють практичну
спрямованість підготовки майбутніх магістрів.
Розкрито принципи підвищення якості підготовки фахівців у контексті гуманізації й
гуманітаризації військової освіти. Визначено тенденції розвитку методики навчання
військово-спеціальних дисциплін та окреслено перспективи удосконалення професійної
підготовки майбутніх магістрів на основі аналізу українського та міжнародного досвіду.

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПЕРСПЕКТИВ РОЗШИРЕННЯ КОЛА ЗАМОВНИКІВ НАУКОВОЇ ПРОДУКЦІЇ В СИСТЕМІ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Людмила Приполова — пт, 13 лют 2026 00:00:00 +0200

В статті здійснено аналіз наукових праць з проблематики визначення замовників
наукової (науково-технічної) продукції в системі Міністерства оборони України. Окремо
здійснено огляд нормативно-правових актів, що регулюють питання визначення таких
замовників із виокремленням недоліків. Аналізується перспективність розширення кола
потенційних замовників з поміж інших науково-дослідних установ, закладів вищої освіти
України, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національної
академії наук України, галузевих академій з наук, підприємств, установ, організацій різних
форм власності, а також відповідних установи й відомств інших держав.

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ШКОЛИ В КОНТЕКСТІ НЕФОРМАЛЬНОЇ ТА ІНФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Ігор Радомський — чт, 15 січ 2026 00:00:00 +0200

Анотація: У статті визначено особливості професійного розвитку викладачів вищої
військової школи в контексті неформальної та інформальної освіти на засадах андрагогічного підходу. Використано теоретичні методи системного аналізу, синтезу, індукції, дедукції,порівняння, узагальнення та систематизації. Розкрито сутність поняття «професійний розвиток» у законодавчих і наукових джерелах, уточнено його зміст стосовно діяльності науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів. Виокремлено основні напрями вдосконалення професійного розвитку викладачів на відомчому, інституційному та індивідуальному рівнях. Обґрунтовано значення андрагогічного підходу як основи розвитку здатності викладачів до самонавчання, рефлексії, використання попереднього досвіду й практичного застосування нових знань. Показано роль неформальної та інформальної освіти
як чинників безперервного професійного зростання, формування ключових компетентностей і підвищення ефективності військово-педагогічної діяльності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням інноваційних технологій, інтегрованих моделей і механізмів підтримки професійного розвитку викладачів у системі вищої військової освіти.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ БОЙОВИХ ДІЙ

Олег Сова, Людмила Заїка, Роман Тимошенко — пт, 13 лют 2026 00:00:00 +0200

Статтю присвячено актуальній проблемі практичної підготовки військових фахівців вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (ВВНЗ та ВНП ЗВО) із використанням засобів імітаційного моделювання бойових дій.
На підставі проведених наукових розвідок із визначеної проблематики, досвіду застосування технології імітаційного моделювання та сучасних вимогах підвищення якості освіти, оптимізації її якісних та кількісних показників, що є цілями Глобальної програми НАТО з освіти та індивідуальної підготовки, доведено актуальність розроблення організаційно-методичних рекомендацій з використання засобів імітаційного моделювання бойових дій під час підготовки військових фахівців.
Визначено роль та місце підрозділів імітаційного моделювання в освітньому процесі ВВНЗ та ВНП ЗВО. Зміст їх діяльності розкрито на чотирьох етапах: організаційному, підготовчому, етапі реалізації та оцінювальному. Організаційно-методичні рекомендації обґрунтовано з урахуванням основних вимог відповідних стандартів та нормативно правових актів вищої освіти.

ЦИФРОВІ ІННОВАЦІЇ У МОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ: ОГЛЯД РЕЗУЛЬТАТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВ

Володимир Суслов — пт, 13 лют 2026 00:00:00 +0200

Стаття подає структурований наративний огляд цифрових інновацій у мовній підготовці військових фахівців за 2010-2025 роки з акцентом на досягнення рівнів, визначених стандартом НАТО STANAG 6001. Огляд охоплює рецензовані дослідження та інституційні матеріали; метааналіз не проводився через суттєву різнорідність дизайнів, вибірок і показників. Визначено, що найпослідовніші позитивні ефекти демонструють змішані моделі навчання, у яких системи управління навчанням поєднуються із завданнєво орієнтованим і змістово-мовно інтегрованим дизайном, тьюторським супроводом і регулярним формувальним оцінюванням. За результатами комп’ютерно-підтримуваного навчання іноземної мови військовослужбовців зафіксовано вимірювані прирости за показниками, узгодженими із Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти та стандартом НАТО STANAG 6001, а також високу прийнятність такого формату навчання для слухачів за умов обмеженого часу й службового навантаження. Український контекст загалом віддзеркалює світові тенденції: поширюються змішані й мобільно підтримувані формати, електронні підручники та професійно орієнтовані ресурси; фіксуються прирости за непрямими показниками й висока здійсненність, але зберігаються інфраструктурні обмеження, нерівномірність стартових рівнів і часткове охоплення продуктивних умінь. Рекомендовано інституціоналізувати контур «моніторинг у системах управління навчанням → проміжне стандартизоване оцінювання (зокрема комп’ютерне адаптивне) → підсумкове тестування за стандартом НАТО STANAG 6001», уніфікувати цифрові процедури мовного тестування, насамперед для продуктивних видів мовленнєвої діяльності – говоріння і письма, проводити багатоцентрові дослідження з дотриманням етичних і психометричних вимог та зберігати пріоритет освітніх цілей над технологіями.

ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ КУРСАНТАМИ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Юлія Твердохліб — пт, 13 лют 2026 00:00:00 +0200

У статті досліджено роль інформаційно-комп’ютерних технологій (ІКТ) при вивченні англійської військової термінології курсантами немовних спеціальностей. Зокрема, проаналізовано основні практичні та методологісні інструменти, серед яких використання мультимедійних ресурсів, електронних навчальних платформ, мобільних додатків. Для цього автором статті проведено педагогічний експеримент із застосуванням YouTube, чат-боту GPT, Kahoot та Quizlet для вивчення курсантами немовних спеціальностей військової термінології та проведено порівняльний аналіз результатів експерименту та традиційного навчання за посібниками. Результати експерименту довели, що практико-орієнтоване засвоєння військової термінології з використанням ІКТ є значно ефективнішим порівняно з традиційними методами навчання. Окрім того, з’ясовано, що ІКТ забезпечують підвищення мотивації курсантів до вивчення військової термінології та англійської мови загалом, сприяють кращому засвоєнню англомовних військових термінів, включаючи абревіатури в реальному контексті, сприяють розумінню усного мовлення, сприяють формуванню навичок самостійного
вивчення термінології та розвивають здатність працювати з автентичними джерелами інформації, сприяють формуванню цифрової грамотності, необхідної для ефективного функціонування в сучасному військовому середовищі.

Показано, що застосування інформаційно-комп’ютерних технологій під час навчання англійської військової термінології не лише підвищує якість мовної підготовки, а й створює умови індивідуалізації навчання, ефективної самостійної навчальної діяльності курсантів та узгодження освітнього процесу з міжнародними стандартами військової освіти.

Сформовано висновки та перспективи подальших досліджень щодо застосування інформаційно-комп’ютерних технологій в іншомовній підготовці військових фахівців немовних спеціальностей.

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ-ФІЛОЛОГІВ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРИКОРДОННИКІВ

Ольга Хамазюк, Ігор Блощинський, Олена Войтюк — пн, 16 лют 2026 00:00:00 +0200

Метою статті є аналіз особливостей імплементації та практична демонстрація процедури визнання результатів неформальної освіти у процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників за спеціальністю «Філологія» в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети були використані такі наукові методи, як: пошук, аналіз, порівняння, оцінювання, обґрунтування, узагальнення, а також систематизація теоретичного та практичного матеріалу щодо визнання результатів неформальної освіти та здійснення процедури зарахування результатів міжнародного стажування.

Результати дослідження. Представлено успішну процедуру визнання результатів міжнародного мовного стажування семи курсантів у Середній професійній школі Поліцейського корпусу в Кошице (Словацька Республіка). Курсанти опанували спеціальні фахові компетентності, що відповідають темам освітньої компоненти «Лінгвокраїнознавство Словаччини». Атестація відбулася у формі усного іспиту, за результатами якого набуті знання було визнано та зараховано відповідні практичні заняття з оцінкою «відмінно» (100 балів, ECTS – А).

Наукова новизна. Практична демонстрація процедури визнання результатів неформальної освіти, здобутих під час міжнародного стажування, у специфічних умовах відомчого військового закладу вищої освіти сектору безпеки та оборони.

Практичне значення дослідження. Досвід НАДПСУ підтверджує ефективність розробленого внутрішнього механізму визнання результатів неформальної освіти, забезпечуючи відповідність вимогам ЄКТС та світовим практикам валідації результатів навчання (VNFIL). Це підвищує якість підготовки офіцерів, їхню академічну мобільність і готовність до транскордонної співпраці.

Висновки та перспективи подальших наукових досліджень. Проведений аналіз свідчить про успішну імплементацію процедури визнання результатів неформальної освіти майбутніх офіцерів-прикордонників за спеціальністю «Філологія» в НАДПСУ. Перспективи подальших розвідок включають розширення практики визнання результатів неформальної освіти на інші освітні компоненти (оперативно-службова діяльність, правові дисципліни), дослідження довгострокового впливу мобільності на кар’єрне зростання випускників та розробку уніфікованих критеріїв оцінювання компетентностей в
умовах неформального навчання.

НАРАТИВ ЯК КОНЦЕПТ КУЛЬТУРИ ВНУТРІШНІХ КОМУНІКАЦІЙ: АКТУАЛЬНІ ТЕХНІКИ ФОРМУВАННЯ НАРАТИВІВ

Віктор Шидлюх — пн, 16 лют 2026 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано роль наративів як концепта культури внутрішніх комунікацій у військовому середовищі в умовах повномасштабної війни. Розкрито сутність наративу не лише як послідовного викладу інформації, а як системи
ментальних звʼязків та емоційних асоціацій, що формують сприйняття дійсності. Обґрунтовано актуальність використання наративів для формування єдиного розуміння місії, зміцнення організаційної культури, управління змінами, побудови довіри, лідерства. Запропоновано напрями вдосконалення методики командирського інформування, що поєднує вивчення інформаційних потреб та авторських технік трьох запитань для формування наративів з метою розвитку співпраці та довіри у підрозділі, а також описані поширені маніпулятивні техніки.

УКРАЇНСЬКІ ВОЄННІ МЕМУАРИ: ЗАОХОЧЕННЯ ДО ЧИТАННЯ ПРО ІСТОРІЮ І ВІЙСЬКОВУ ТАКТИКУ

Світлана Шумовецька — пн, 19 січ 2026 00:00:00 +0200

У статті висвітлено сутність мемуарів та їх значення і можливості використання у військовій професійній освіті. Наукова новизна полягає у визначенні потенціалу воєнної мемуарної літератури для навчання майбутніх офіцерів загальновійськових дисциплін.
Доведено, що у практиці військової освіти вивчення воєнної мемуаристики надає читачеві
ширший історичний контекст, з якого можна вчитися: мемуари пропонують більш глибоке розуміння лідерства та української мілітарної традиції. Засвідчено доцільність створення у військових навчальних закладах сприятливого середовища, орієнтованого на керовані практики професійного читання і на заохочення до читання через відкрите повідомлення керівниками різних рівнів своїх читацьких уподобань.