РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ АДАПТИВНИХ СИСТЕМ НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2617-1783/2021-43/154-164Ключові слова:
програмоване навчання, адаптивний алгоритм, штучний інтелект, комп’ютерне адаптивне тестування, цифрова трансформація, неперервна освіта.Анотація
У статті проаналізовано особливості розвитку інтелектуальних адаптивних систем у наукових працях українських і зарубіжних учених у ретроспективному вимірі. Авторка дослідила передумови виникнення таких систем та їх структурні компоненти з метою створення інтелектуальної адаптивної системи іншомовної підготовки офіцерів Збройних Сил України в умовах неформальної освіти. Визначено, що сьогодні науковці зосереджують свої зусилля на підвищенні адаптивності досліджуваних систем завдяки використанню комплексних моделей студента й навчання з елементами штучного інтелекту через створення адаптивних хмаро орієнтованих систем навчального призначення. Обґрунтовано різні можливості інтелектуальних адаптивних систем та їх особливості у контексті адаптації до змін студента, надання зворотного зв’язку викладачеві (студентові) й інтелектуальної підтримки, ґрунтуючись на потребах суб’єкта навчання.
Посилання
Воронкін, О. С. (2016). Тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів вищих навчальних закладів України (друга половина XX – початок XXI століття). Взято з http://luguniv.edu.ua/wp-content/uploads/2016/06/voronkin_dis.pdf
Гагарін, О. О., Титенко С. В. (2007). Дослідження і аналіз методів та моделей інтелектуальних систем безперервного навчання. Наукові вісті НТУУ «КПІ», 6(56), 37-48.
Глибовець, М. М., Олецький О.В. (2002). Штучний інтелект. Київ: «КМ Академія», 27.
Коломієць, О. Б., Бондаренко Г. С. & Головата О. О (2020).Кібернетичні засади програмованого навчання (за матеріалами публікацій у польській і радянській педагогічній періодиці 1960-х рр.). Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 188. Кропивницький : РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 99–105.
Опис рамки цифрової компетентності для громадян України (2021). Взято з https://thedigital.gov.ua/storage/uploads/files/news_post/2021/3/mintsifra-oprilyudnyue-ramku-tsifrovoi-kompetentnosti-dlya-gromadyan/%D0%9E%D0%A0%20%D0%A6%D0%9A.pdf
Осьодло, В. І.,Рибчук, О. О., Ворона Т. М. (2020). Наукові підходи до управління освітнім процесом у ВВНЗ. Військова освіта: зб. Наукових праць НУОУ, 2(42), 232 –242.DOI: https://doi.org/10.33099/2617-1775.2020.02.232.242
Федорук, П. І. (2008). Адаптивні тести: загальні положення. Математичні машини і системи, 1, 115-127.
Шишкіна, М. П. (2015).Формування і розвиток хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу. Київ : УкрІНТЕІ, 256.
Berezowski, E. S. (1966). Trębicki – prekursornauczaniaprogramowanego. NowaSzkoła, 53.
Brusilovsky, P. (1996).Methods and techniques of adaptive hypermedia.User Modeling and User-Adapted Interaction, 6(2-3), 87- 129.
Brusilovsky, P., Peylo, Ch. (2003).«Adaptive and Intelligent Web-based Educational Systems».International Journal of Artificial Intelligence in Education, 13, 156–169.
Bryant, J. Heitz, C., Sanghvi, S. & Wagle, D. (2020). How artificial intelligence will impact K-12 teachers. McKinsey & Company. Взято з https://www.mckinsey.com/~/media/McKinsey/Industries/Public%20and%20Social%20Sector/Our%20Insights/How%20artificial%20intelligence%20will%20impact%20K%2012%20teachers/How-artificial-intelligence-will-impact-K-12-teachers.pdf.
Carbonell, J. R.(1970)«AI in CAI: An Artificial-intelligence Approach to Computer Assisted Instruction». IEEE Transactions on Man-Machine Systems, 11(4), 190-202. doi:10.1109/ TMMS.1970.299942
Crowder, N. C. (1960). «Automatic Tutoring by Means of Intrinsic Programming in Teaching Machines and Programmed Learning», 116. Lumsdaine, A. A.& Glaser, R. (eds.) American Psychological Association, 286–298.
Hou, M., Fidopiastis, C. (2017). A generic framework of intelligent adaptive learning systems: from learning effectiveness to training transfer. Theoretical Issues in Ergonomics Science, 18:2, 167-183. DOI: 10.1080/1463922X.2016.1166405
Pask, G. (1982). «SAKI: Twenty-five years of adaptive training into the microprocessor era».International Journal of Man-Machine Studies,17(1), 69–74. https://doi.org/10.1016/S0020-7373(82)80009-6
Petrina, S. (2004). Sidney Pressey and the Automation of Education, 1924-1934. Technology and Culture,45,305-330. DOI 10.1353/tech.2004.0085
Reckase, M. D. (1974). An interactive computer program for tailored testing based on the
one–parameter logistic model. Behavior Research Methods and Instrumentation, 6(2), 208–212.
Rezaie, M., Golshan, M. (2015).Computer Adaptive Test (CAT): Advantages and Limitations.International Journal of Educational Investigations, 2(5), 128-137.
Pressey, S., «A Simple Self-Recording Double-Action Multiple Choice Apparatus».Psychological Bulletin, 22(1925), 111.
Skinner, B. F. (1958). “Teaching machines.” Science 128 (3330): 969–77.
Schmelzer, R.AI Applications In Education. Retrieved from https://www.forbes.com/sites/cognitiveworld/2019/07/12/ai-applications-in-education/
Thorndike, E. L. (1898). Animal intelligence: Anex perimental study of the associative proces sesinanimals. The Psychological Review: Monograph Supplements, 2(4), i–109. https://doi.org/10.1037/h0092987
Vaquero, Luis, Rodero-Merino, Luis, Caceres, Juan & Lindner, Maik. (2009). A Break in the Clouds: Towards a Cloud Definition. Computer Communication Review, 39, 50-55. DOI:10.1145/1496091.1496100
Wenger, E. (1987). Artificial Intelligence and Tutoring Systems. Los Altos, CA: Morgan Kaufmann Publisher.
