ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ПОКАЗНИКАМИ БІОЛОГІЧНОГО ВІКУ ТА ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ КУРСАНТІВ ВВНЗ

Автор(и)

  • Дмитро Оленєв Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9685-725X
  • Станіслав Присяжнюк Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-3017-0268
  • Вадим Шемчук Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8873-0443
  • Оксана Юденко Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-8485-7794
  • Олександр Старчук Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова, Україна https://orcid.org/0000-0003-4488-5456

DOI:

https://doi.org/10.33099/2617-1783/2022-45/154-167

Ключові слова:

біологічний вік; рівень фізичної підготовленості; курсанти вищих військових навчальних закладів; фізичні якості.

Анотація

В статті розглянуто питання взаємозв’язку показників біологічного віку курсантів вищих військових навчальних закладів як одного із чинників, що характеризують стан здоров’я, з показниками рівня розвитку основних фізичних якостей як інтегральної оцінки їх загальної фізичної підготовленості. З’ясовано, що переважна більшість сучасних досліджень діагностування біологічного віку різних верств населення спрямована на визначення кількісної характеристики функціональних систем організму людини, що не відображає динаміки його показників в залежності від рівня фізичної підготовленості. Результати проведеного авторами дослідження дозволили зробити попередні висновки щодо залежності показників біологічного віку від рівня  фізичної підготовленості курсантів.

Біографії авторів

Дмитро Оленєв, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ

доктор педагогічних наук, доцент

 

Станіслав Присяжнюк, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ

доктор педагогічних наук, професор

Вадим Шемчук, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ

кандидат педагогічних наук, старший дослідник

 

 

Оксана Юденко, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ

кандидат педагогічних наук

 

 

Олександр Старчук, Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова

кандидат педагогічних наук, доцент

 

 

Посилання

Абрамович С. Г. Биологический возраст человека. Сибирский медицинский журнал. 1999. 19(4). С. 4-7.

Баевский Р. М., Берсенева А. П. и др. Взаимосвязь показателей вариабельности сердечного ритма с показателями дисперсионного картирования ЭКГ при различных функциональных состояниях организма. Функциональная диагностика. 2008. № 2.

С. 31-35.

Боярська З. О. Порівняльна характеристика біологічного віку українських юнаків у залежності від країни проживання (Україна та Польща). Science Review. 2018. 3(10) Vol.3. С. 21-23.

Буліч Е. Г., Муравов І. В. Фізичне здоров’я молоді й прості методи його оцінки в процесі фізичного виховання. Молода спортивна наука України. Збірник наук. праць. Львів, 2006. Вип. 10. Т. 1. С. 402–407.

Вайсерман О. М. Трансгенераційне успадкування тривалості життя (огляд літератури) / О. М. Вайсерман, О. Г. Забуга. Проблемы старения и долголетия. 2015. Т. 24, № 3-4. С. 217-225.

Войтенко В. П. Здоровье здоровых. Введение в санологи. Киев,1991. 245 с.

Гнатюк Т.М. Здоровий спосіб життя – основа фізичного і психічного здоров’я студентства. Збірник наукових праць учасників X міжнародної Інтернет науково – методичної конференції «Сучасні технології в сфері фізичного виховання, спорту та валеології». 2016. С.87-92.

Дубина Т., Минц А. Я., Жук Е. Биологический возраст и его оценка. Внесение поправки в модель множественной регрессии биологического возраста в поперечных и лонгитюдных исследованиях. Опыт Геронтола 1984; 19 (2): 133-143.

Карпова І. Б., Корчинський В. Л., Зотов А. В. Фізична культура та формування здорового способу життя : навч. посібник / за ред. І. Б. Карпової. Київ, 2005. 104 с.

Клатц Р., Голдман Р. Стратегии долголетия. Астрель-СПб, АСТ, ОСТ, 2007. 192 с.

Оленєв Д. Г. Вплив активного відпочинку на стан м’язового тонусу при малорухливій поставі. Наукові записки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія : педагогічні науки. 2019. Вип. СXХХХV(145). С. 243–248.

Оленєв Д. Г. Фізична культура в режимі навчальної діяльності та активного відпочинку студентства. Наукова монографія за матеріалами міжнародної науково-методичної конференції. Київ : Редакційно-видавничий центр НУБіП України, 2016. С. 40-45.

Оленєв Д. Г., Канішевський С. М. Аналіз рівня фізичної підготовленості студентів вищої освіти. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2019. Вип. 3К (110). С. 410–413.

Оленєв Д. Г., ПрисяжнюкС. І. Стан фізичного виховання у вищих навчальних закладах України. Научно-методическое обеспечение университетского образования. Материалы Международной научно-практической конференции. Минск, 2017. С. 94–100.

Присяжнюк С. І. Біологічний вік та здоров’я студентської молоді : монографія. Київ, 2010. 294 с.

Присяжнюк С. І., Оленєв Д. Г., Краснов В. П. Фізичне виховання студентів як компонент професійної освіти : навч. посібник / за ред. С. І. Присяжнюка. Київ, 2019. – 571 с.

Наказ Міністерства оборони України від 05 серпня 2021 року № 225 «Про затвердження Інструкції з фізичної підготовки в системі Міністерства оборони України»

Преамбула к Уставу (Конституции) Всемирной организации здравоохранения.

Рябникова Е. К. Біологічний вік та фактори, що уповільнюють темпи старіння.

Февилова И. Б. Стоп старение. Как вернуть молодость, здоровье и жизненные силы. Москва : Эксмо, 2013. 256 с.

Широков Б. П. Эффективность адаптации и военно-профессионального обучения курсантов училища вертолетной авиации с различным темпом биологического старения. автореф. дисс. канд. мед. наук. Саратов, 2000. 21 с.

A sporting chance: physical activity as part of everyday life. The Lancet. 2021. Vol.398. N.10298. p. 365-464.

Bae C. Y., Kang Y. G., Piao M. H., et al. Models for estimating the biological age of five organs using clinical biomarkers that are commonly measured in clinical practice settings. Maturitas. 2013. 75(3):253–260.

Belsky DW, Caspi A, Houts R, et al. Quantification of biological aging in young adults. Proc Natl Acad Sci USA. 2015. 11230:E4104 – E4110.

Benjamin E. J., Virani S. S., Callaway C. W., et al. Heart disease and stroke statistics-2018 update: a report from the American Heart Association Circulation 2018. 13712:e67–e492.

Blackburn E. H., Epel E. S., Lin J. Human telomere biology: a contributory and interactive factor in aging, disease risks, and protection. Science. 2015. 3506265: 1193–1198.

Esther M. F., Ekelund Е., Crochemore-Silva I., et al. Physical activity behaviours in adolescence: current evidence and opportunities for intervention. The Lancet. 2021. Volume 398. Number 10298. p.429-442.

Comfort A. Test-battery to measure ageing-rate in man. The Lancet 1969 Dec;294(7635):1411-1415.

Goffaux J., Friesinger G. C., Lambert W., Shroyer L. W., Moritz T. E., McCarthy M., et al. Biological age-a concept whose time has come: a preliminary study. South Med. J 2005 Oct;98(10):985-993.

Hannum G., Guinney J., Zhao L., et al. Genome-wide methylation profiles reveal quantitative views of human aging rates. Mol Cell. 2013. 492:359–367.

Hayflick L., Moorhead P. S. The serial cultivation of human diploid cell strains. Exp. Cell Res., 1961. V. 253. P. 585-621.

Hollingsworth J. W., Hashizume A., Jablon S. Correlations between tests of aging in Hiroshima subjects-an attempt to define "physiologic age". Yale J Biol Med. 1965 Aug;38(1):11-26.

Horvath S. DNA methylation age of human tissues and cell types. Genome Biol. 2013. 1410: R115.

Horvath S., Raj K. DNA methylation-based biomarkers and the epigenetic clock theory of ageing. Nat Rev Genet. 2018. 196:371–384.

Jamie DePolo. Older Biological Age Compared to Chronological Age Linked to Increased Breast Cancer Risk / Jamie DePolo. – https://www.breastcancer.org/research-news/biological-vs-chronological-age-and-risk.

Jazwinski S., Kim S. Metabolic and Genetic Markers of Biological Age. Front Genet. 8,64 (2017).

Jylhävä J., Pedersen N. L., Hägg S. Biological age predictors. EBioMedicine.

;21:29–36.

Klemera Р., Doubal S. A new approach to the concept and computation of biological age. Mechanisms of Ageing and Development. V. 127. 2006. P. 240-248

Linpei J, Weiguang Z., Xiangmei C.. Common methods of biological age estimation. Clinical Interventions in Aging. 2017. Р.759-772.

Lowsky D., Olshansky S., Bhattacharya J., Goldman D. Heterogeneity in healthy aging.

J Gerontol A Biol Sci Med Sci. 2014 Jun;69(6):640-649.

Nakamura Е., Miyao К. A Method for Identifying Biomarkers of Aging and Constructing an Index of Biological Age in Humans. The Journals of Gerontology: Series A, V. 62. 2007. P. 1096–1105.

Prysiazhniuk S., Pryimakov O. et al. Influence of weekly physical exercises on indicators of biological age of student's youth. Physical education of students, 2021. Vol. 25(1). pp. 58-66.

Pyrkov T., Getmantsev E., Zhurov B., et al. Quantitative Characterization of Biological Age and Frailty Based on Locomotor Activity Records. BioRxiv. 2017. doi: https://doi.org/10.1101/186569.

Sahin E., DePinho R. A. Axis of ageing: telomeres, p53 and mitochondria. Nat Rev Mol Cell Biol. 2012. 136: 397–404.

Siegel R. L., Miller K. D., Jemal A. Cancer statistics, 2018. CA Cancer J Clin. 2018; 681:7–30.

Xu Z., Taylor J. A. Genome-wide age-related DNA methylation changes in blood and other tissues relate to histone modification, expression and cancer. Carcinogenesis. 2014. 352:356–364.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-04

Номер

Розділ

ЗАГАЛЬНИЙ