РЕСОЦІАЛІЗАЦІЯ ЯК МЕТА СОЦІАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ З НЕПОВНОЛІТНІМИ ЗАСУДЖЕНИМИ

Анотація

У статті на основі міждисциплінарного аналізу наукової літератури теоретично осмислено й обґрунтовано поняття ресоціалізації як мети соціально-виховної роботи з неповнолітніми засудженими в контексті чинного кримінально-виконавчого законодавства України. Встановлено, що ресоціалізація в найбільш узагальненому значенні є етапом і водночас процесом повторної соціалізації людини в нових, змінених соціальних умовах та обставинах з метою реінтеграції (повторної інтеграції) особистості в суспільство. Ресоціалізація неповнолітнього засудженого у спеціальній виховній установі – це складний процес повторної соціалізації неповнолітнього на основі нейтралізації отриманих ним в результаті десоціалізації асоціальних норм, цінностей, негативних ролей, стереотипів поведінки та подальшого відновлення, збереження (або засвоєння вперше) та розвитку позитивних, за оцінкою суспільства, соціальних норм, цінностей, ролей, зв’язків, зразків поведінки з метою реінтеграції (повторної інтеграції) в суспільство після звільнення.