Політика академічної доброчесності та публікаційної етики

  1. Мета та принципи

Збірник наукових праць «Військова освіта» дотримується принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідального наукового видавництва і забезпечує виконання міжнародно визнаних стандартів публікаційної етики.

Редакція визнає, що порушення етичних норм підривають довіру до результатів досліджень, негативно впливають на репутацію авторів, рецензентів, редакторів і журналу та суперечать принципам наукової доброчесності.

Ця Політика розроблена з урахуванням:

  • COPE Code of Conduct and Best Practice Guidelines for Journal Editors;
  • COPE Core Practices;
  • COPE Principles of Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing;
  • рекомендацій EASE;
  • рекомендацій ICMJE (у частині авторства, конфлікту інтересів та доброчесності досліджень);
  • чинного законодавства України, зокрема у сфері авторського права та академічної доброчесності.

Редакція забезпечує не лише оприлюднення цієї Політики, а й її фактичне та послідовне застосування в редакційній практиці.

  1. Сфера застосування

Політика поширюється на всі етапи редакційного процесу: подання рукопису, первинну перевірку, рецензування, ухвалення рішення, публікацію, поширення, а також постпублікаційні зміни.

Політика застосовується до всіх учасників редакційного процесу:

  • авторів;
  • рецензентів;
  • редакторів;
  • членів редакційної колегії;
  • технічних редакторів та інших залучених осіб.
  1. Основні принципи публікаційної етики

Редакція журналу керується такими принципами:

  • чесність і достовірність результатів дослідження;
  • оригінальність наукових матеріалів;
  • прозорість методів дослідження та джерел фінансування;
  • об’єктивність і неупередженість рецензування;
  • відсутність дискримінації у редакційних рішеннях;
  • конфіденційність рукописів і матеріалів рецензування;
  • відповідальність усіх учасників за дотримання етичних норм;
  • оперативне реагування на виявлені порушення.
  1. Види порушень академічної доброчесності та публікаційної етики

До порушень належать, зокрема:
4.1. Плагіат та самоплагіат

  • використання чужих текстів, ідей, результатів або даних без належного цитування;
  • повторне використання власних раніше опублікованих матеріалів без зазначення джерела (самоплагіат).

4.2. Фабрикація та фальсифікація

  • вигадування даних або результатів (фабрикація);
  • свідоме спотворення даних, маніпуляція результатами чи зображеннями (фальсифікація).

4.3. Дублювання подання та дублювання публікації

  • одночасне подання рукопису до кількох журналів;
  • повторна публікація суттєво однакового матеріалу без прозорого обґрунтування та посилань.

4.4. Маніпуляції з авторством

  • включення до авторського колективу осіб, які не здійснили суттєвого внеску (gift authorship);
  • виключення осіб, які здійснили внесок (ghost authorship);
  • необґрунована зміна складу авторів після подання.

4.5. Маніпуляції з цитуванням

  • вимога додати нерелевантні цитування (coercive citation);
  • надмірне самоцитування або цитування журналу без наукової потреби;
  • «citation stacking» (узгоджене взаємне цитування між журналами).

4.6. Недоброчесна поведінка під час рецензування

  • порушення конфіденційності рукопису;
  • використання ідей або результатів рукопису у власних цілях до публікації;
  • упереджені або недобросовісні рецензії;
  • фальсифікація процесу рецензування або підміна рецензентів.

4.7. Порушення етики дослідження

  • відсутність дозволу етичного комітету (якщо потрібний);
  • відсутність інформованої згоди учасників;
  • порушення вимог щодо персональних даних;
  • порушення гуманних норм у дослідженнях за участю людей або тварин.

4.8. Приховування конфлікту інтересів

  • недекларування фінансових або нефінансових конфліктів інтересів, які можуть вплинути на об’єктивність дослідження або рішення редакції.
  1. Відповідальність сторін редакційного процесу

5.1. Автори зобов’язані:

  • подавати оригінальні роботи та достовірні результати;
  • належно оформлювати посилання на джерела;
  • не допускати фабрикації, фальсифікації та маніпуляцій з даними;
  • декларувати конфлікти інтересів і джерела фінансування;
  • забезпечувати коректність авторства та внеску співавторів;
  • підтвердити, що рукопис не подано одночасно в інше видання;
  • надавати пояснення або первинні дані на запит редакції.

5.2. Рецензенти зобов’язані:

  • дотримуватись конфіденційності;
  • надавати об’єктивну експертну оцінку;
  • повідомляти про конфлікт інтересів і відмовлятися від рецензування у разі його наявності;
  • не використовувати інформацію рукопису до публікації;
  • не допускати маніпуляцій із цитуванням.

5.3. Редактори та редакційна колегія зобов’язані:

  • забезпечувати незалежність редакційних рішень;
  • не допускати адміністративного чи фінансового впливу на редакційні рішення;
  • дотримуватися принципів COPE та стандартів прозорості;
  • гарантувати чесне й конфіденційне рецензування;
  • забезпечувати розгляд скарг і реагування на порушення;
  • застосовувати постпублікаційні механізми виправлення, ретракції та повідомлення про занепокоєння.
  1. Політика перевірки рукописів на запозичення
    Усі рукописи проходять перевірку на текстову схожість (similarity check) із використанням спеціалізованих програмних засобів.

Редакція враховує, що відсоток схожості є лише технічним індикатором, а оцінка доброчесності здійснюється з урахуванням:

  • характеру збігів (цитати, нормативні документи, типові методичні описи);
  • наявності коректних посилань;
  • загальної структури та наукової новизни роботи.

У разі виявлення ознак плагіату або неправомірних запозичень рукопис може бути відхилений або направлений на доопрацювання.

  1. Політика конфлікту інтересів

Журнал застосовує Політику щодо конфлікту інтересів відповідно до міжнародних стандартів COPE та ICMJE.

Автори, рецензенти та редактори зобов’язані декларувати будь-які потенційні конфлікти інтересів (фінансові або нефінансові). Усі опубліковані статті повинні містити декларацію про конфлікт інтересів або заяву про його відсутність.

У разі наявності конфлікту інтересів редакція застосовує механізм відводу (recusal) та призначає незалежного редактора або рецензента.

  1. Процедура реагування на порушення етики

У разі виявлення підозри щодо порушення академічної доброчесності редакція:

  • проводить первинний аналіз матеріалів;
  • звертається до автора(ів) із запитом пояснень;
  • за потреби залучає незалежних експертів;

ухвалює рішення відповідно до тяжкості порушення.

Можливі заходи:

  • відмова у публікації рукопису;
  • повернення на доопрацювання з вимогою усунення порушень;
  • повторне рецензування;
  • тимчасове обмеження подання матеріалів;
  • інформування установи автора (за наявності достатніх підстав);
  • інші дії відповідно до рекомендацій COPE.

    1. Постпублікаційні зміни та реагування (Corrections / Retractions)

    Редакція застосовує механізми постпублікаційного реагування:

    • Correction / Erratum — у разі помилок, що не впливають на основні висновки;
    • Expression of Concern — якщо є суттєві підозри, що потребують додаткового розслідування;
    • Retraction — у разі суттєвих порушень (плагіат, фальсифікація даних, прихований конфлікт інтересів тощо), які роблять результати недостовірними.
  1. Конфіденційність та захист прав сторін
    Редакція забезпечує конфіденційність матеріалів рукопису та процесу рецензування. Персональні дані учасників редакційного процесу обробляються відповідно до чинного законодавства.

Сторони мають право:

  • бути поінформованими про претензії щодо їх матеріалу;
  • надати пояснення та докази;
  • отримати повідомлення про рішення.
  1. Недискримінація

Редакція приймає рішення щодо публікації виключно на підставі наукової якості, оригінальності, актуальності та відповідності тематичному профілю журналу.

Журнал не допускає дискримінації за ознаками раси, статі, віку, громадянства, мови, релігії, політичних поглядів, соціального походження чи інших характеристик.

  1. Використання штучного інтелекту

Редакція визнає, що інструменти штучного інтелекту можуть використовуватися лише як допоміжні засоби. ШІ не може бути автором або співавтором наукової статті та не може нести відповідальність за науковий результат.

У разі використання інструментів ШІ автори повинні зазначити це у рукописі відповідно до політики журналу щодо використання ШІ.

  1. Відповідність міжнародним стандартам та застосування політики: COPE Code of Conduct;  COPE Core Practices; COPE Principles of Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing; рекомендаціям EASE та ICMJE; чинному законодавству України.

Редакція забезпечує не лише оприлюднення Політики, а й її фактичне, послідовне та документоване застосування у редакційній практиці.