Політика рецензування

Усі статті, проходять обов’язкове рецензування, яке здійснюється за анонімною формою для авторів, та рецензентів (подвійне сліпе рецензування). Термін проведення рецензування – не більше 4 тижнів. Матеріали для рецензування та комунікація з авторами та рецензентами здійснюється виключно через веб-сайту Збірника наукових праць.

Завданням рецензування є відбір авторських рукописів для видання та внесення конкретних рекомендацій щодо їх поліпшення. Процедура рецензування орієнтована на максимально об'єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам видання та передбачає всебічний аналіз переваг і недоліків матеріалів статті.

До рецензування залучаються члени редколегії та інші вчені. Для відбору рецензентів для експертизи рукописів застосовуються такі критерії:

  • кваліфікаційні вимоги – наявність наукового ступеня;
  • наявність публікаційної діяльності за тією ж або суміжною спеціальністю, за якою виконується експертиза рукопису;
  • рецензент здійснює наукову або науково-педагогічну діяльність на посадах в закладі вищої освіти чи науковій установі останні 3 роки;
  • професіоналізм – розуміння предметної області, зокрема процесів педагогіки і специфіки оборонної сфери;
  • знання нормативно-правової бази;
  • етика та відсутність конфлікту інтересів – рецензент не може бути керівником або консультантом автора, співавтором рукопису, особою, яка має родинні зв'язки або потенційну фінансову зацікавленість у результатах роботи автора;
  • особистісні фактори – наявність відповідальності, пунктуальності та конструктивності.

Редакція не надає грошової винагороди за роботу рецензентів.

Рецензент зобов’язаний:

  • рецензувати матеріали статей, забезпечувати всебічне, якісне, об’єктивне проведення експертизи;
  • оцінювати наукову цінність рукопису, зокрема достовірність фактів, правильність термінології, символів, одиниць вимірювання відповідність новітнім досягненням науки, точність цифрових даних, цитат, чинному законодавству, а також визначає науковий рівень статті та на дає пропозиції (зауваження) стосовно необхідності редагування тексту;
  • висловлювати позицію щодо дотримання публікаційної етики під час рецензування;
  • оцінювати відповідність статті профілю видання, перевіряти дотримання авторами вимог до структури наукової статті;
  • утримуватися від будь-яких маніпуляцій з цитуванням (reviewer citation manipulation), зокрема суворо забороняється вимагати від авторів цитувати власні роботи рецензента, роботи його колег або статті з певного журналу без належної, чітко обґрунтованої наукової підстави, виключно з метою штучного підвищення індивідуальних наукометричних показників або метрик видання.

Процес рецензування:

  • рукописи, що поступили в редакцію, оцінюють на відповідність тематиці Збірника наукових праць та виконання вимог до оформлення;
  • розглядаються тільки раніше не опубліковані рукописи;
  • коли автором підготовлена одноосібна стаття, який не має наукового ступеня, разом з матеріалами рукопису автор надає зовнішню рецензію, що не виключає проведення внутрішнього рецензування;
  • у випадку позитивного рішення рукопис подається на рецензування з метою їх експертної оцінки;
  • рішенням головного редактора за поданням відповідального редактора визначається рецензент, який є фахівцем з тематики матеріалу, що рецензується;
  • рукопис передається рецензентові без вказівки яких-небудь відомостей про авторів. Рецензенту повідомляються про те, що присланий йому рукопис є власністю автора і містить відомості, що не підлягають розголошуванню. Рецензентам не дозволяється робити копії статей. Порушення конфіденційності можливе тільки у разі заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, в усіх інших випадках її збереження обов'язкове;
  • рецензент ознайомлюється з матеріалами рукопису, формує обґрунтовані пропозиції та оформлює рецензію, в якій вказується: відповідність змісту статті її назві; оцінка актуальності змісту рукопису та рівень наукової цінності статті; оцінка форми подання матеріалу; доцільність публікації статті; дотримання вимог про академічну доброчесність: опис переваг і недоліків статті. У завершальній частині рецензії на рукопис на основі її аналізу мають бути дані чіткі висновки рецензента або про її видання в представленому виді, або про необхідність її доопрацювання або переробки (з конструктивними зауваженнями);
  • у разі, коли рецензент не порекомендував статтю до публікації, редколегія може направити статтю на переробку з урахуванням зроблених зауважень;
  • виправлений варіант повторно надається рецензенту для прийняття рішення і підготовки мотивованого висновку про можливість опублікування. Для збереження неупередженості рецензування матеріали рукопису можуть бути направлені іншому рецензентові;
  • остаточне рішення про публікацію статті приймається головним редактором.

Текст негативної рецензії спрямовується авторові.

Датою прийняття статті до друку вважається дата отримання позитивного висновку рецензента про доцільність і можливість опублікування рукопису.

Оригінали рецензій зберігаються в редколегії впродовж трьох років. Зауваження рецензентів не публікуються і не оприлюднюються без дозволу рецензента, авторів рукопису та головного редактора.