ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМ

Анотація

У статті аналізуються та узагальнюються поняття відкритих систем, теорії самоорганізації і наукові концепції, що складають основу сучасного дослідження самоорганізації систем живої чи неживої природи штучного або природного органічного чи неорганічного, соціально-економічного, технічного, гуманітарного, військового, політичного та іншого походження. Показується, що процеси зі зміною стану та якості систем мають, здебільшого, не самоорганізаційний, а трансформаційний характер. Обгрунтовуються закономірності та принципи трансформації відкритих систем, визначаються зовнішні та внутрішні чинники цього процесу, розкривається їх об’єктивність і суб’єктивність. Визначено та сформульовано закон трансформації систем. Запропоновано підхід щодо моделювання систем на основі комплексного врахування та застосування зовнішніх та внутрішніх чинників.