ГЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ВАРГЕЙМІНГУ (ВІЙСЬКОВИХ ІГОР) У ВІЙСЬКОВІЙ ОСВІТІ: БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ДАНИХ SCOPUS ТА ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

У статті подано бібліометричний аналіз досліджень варгеймінгу в контексті професійної військової освіти (ПВО) із застосуванням двоетапної стратегії фільтрації бази даних Scopus. Сформовано два масиви даних: контекстний (n=3962, 2005–2026), що охоплює всю сферу «військових ігор», виключно з математичною теорією ігор, і цільовий (n=1954, 1915–2026), з якого вилучено публікації з теорії ігор та залишено варгеймінг, військову симуляцію та серйозні ігри в освітньо-тренувальному контексті. Візуалізація виконана у VOSviewer 1.6.20 з картуванням спільної зустрічальності авторських ключових слів та аналізом співавторства на рівнях країн. Мета дослідження — виявити тематичну структуру, хронологічну динаміку та географію глобальних тенденцій варгеймінгу та застосування позиції України в цьому дослідницькому ландшафті. Побудовано та проаналізовано п'ять мережевих карт. Карта контекстного масиву показала кількаразове домінування математичної теорії ігор (233 згадування проти 27 для варгеймінгу), що зумовило потребу в двоетапній фільтрації. Після фільтрації варгеймінг створює автономний кластер разом із військовою симуляцією (123 згадування сумарно), просторово відокремлений від серйозних ігор, що підтверджує його статус самостійного інструменту ПВО. Конвергенція кластерів методів ШІ та варгеймінгу у ході досліджень відповідає практичним напрацюванням в установах ПВО НАТО (GenWar Lab, платформа CGSC Vantage, фінська модель edge-AI). Публікаційна активність зросла після 2020 року вп’ятеро — з 25 до 126 публікацій на рік, із піком у 187 публікацій у 2024 році. Карта співавторства засвідчила вихід України в мережу міжнародної наукової співпраці (поріг — 3 документи на країну). Академічна ізольованість корелює з інституційними результатами: контент-аналіз 79 українських нормативних актів з ПВО виявив термінологію варгеймінгу лише у 8 документах (10%), причому в жодному не конкретизовано методологію, стандарти чи кваліфікаційні вимоги до викладача; суцільний огляд каталогів курсів ПВО (понад 13 000 позицій) не виявив жодного курсу з компонентом варгеймінгу. Обмеження дослідження — використання лише однієї пошукової бази даних (Scopus) та не включення публікацій з обмеженим військовим доступом. Сформульовано три рекомендації: нормативне включення варгеймінгу до каталогів курсів ПВО; підготовка когорти фасілітаторів через програми NATO DEEP/NSO; спільні дослідницькі проекти з варгеймінговими центрами НАТО як механізм появи України на карті співавторства Scopus.