ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТА ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ КАНДИДАТІВ НА КОМАНДНІ ПОСАДИ В ЗС УКРАЇНИ: АНАЛІЗ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2617-1783/2026-53/72-87Ключові слова:
військове лідерство; командні компетентності; оцінювання; гібридна модель; психодіагностика; бойова лідерська надійність; моральний авторитет.Анотація
Анотація. У сучасних умовах широкомасштабної війни актуалізується проблема ефективного оцінювання професійних компетентностей кандидатів на командні посади у Збройних Силах України. Традиційні атестаційні підходи не завжди адекватно відображають лідерський потенціал військовослужбовців в умовах бойового стресу, високого ризику та морального тиску на підрозділ. Особливої ваги набуває комплексне врахування психологічних, моральних і управлінських чинників, що безпосередньо впливають на боєздатність та стійкість військ. Метою дослідження є аналіз наявних методичних підходів до оцінювання професійних компетентностей кандидатів на командні посади, визначення їхніх переваг і обмежень, а також розробка гібридної моделі оцінювання, адаптованої до умов сучасного оперативного середовища та заснованої на поєднанні вітчизняного і міжнародного досвіду. Методологічну основу роботи становить комплексний підхід, що включає аналіз нормативно-доктринальних документів, порівняльний аналіз національних і зарубіжних практик, огляд психодіагностичних, атестаційних і компетентнісно орієнтованих методик. Для узагальнення результатів використано експертні оцінки та класифікаційний підхід до виокремлення ключових компетентностей військових керівників.
У ході дослідження визначено основні блоки критично важливих компетентностей командного складу: управлінські, психологічно-резилієнтні, комунікативно-лідерські та морально-етичні. Запропоновано гібридну модель оцінювання, яка поєднує психодіагностичні інструменти, ситуативні тактичні завдання та експертне спостереження в умовах, наближених до бойових. Окрему увагу приділено проблемним аспектам, зокрема оцінюванню морального авторитету командира та рівня довіри підлеглих як ключових індикаторів ефективного військового лідерства.
Результати дослідження можуть бути використані кадровими органами, військовими навчальними закладами та командирами підрозділів для удосконалення відбору кандидатів на командні посади, розробки адаптивних програм підготовки та підвищення бойової ефективності підрозділів у сучасних бойових умовах.
Посилання
Бузід, А. М. (2024). Модель лідерства у військовій освіті: порівняльний аналіз на основі світових підходів. Духовність особистості: методологія, теорія і практика, *1*(110), 16–27. https://doi.org/10.33216/2220-6310/2024-110-3-16-27
Головне управління Міністерства Армії США. (2006). Військове лідерство: компетентність, впевненість, гнучкість. Вашингтон, Федеральний округ Колумбія. Отримано 22 січня 2026 р. з https://sprotyvg7.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/FM-6-22.-%D0%9B%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE.pdf
Віллінк, Д. (2021). Стратегія і тактика лідерства (Л. Пилаєва, пер.). Book Chef.
Волобуєв, В., Веретільник, В., & Гнидюк, О. (2024). Військове лідерство у XXI столітті: від традиційних моделей до адаптивних стратегій. Збірник наукових праць Національної академії державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки, *4*(97), 16–30. https://doi.org/10.32453/3.v97i4.1772
Грант, Г. (2020, 29 липня). Лідерство в армії – нова парадигма в Україні. Ukraine Future Institute. Отримано 22 січня 2026 р. з https://www.uifuture.org/publications/news/25153-liderstvo/v/armii
Дияк, В. В., Маркова, С. В., & Волобуєв, В. В. (2024). Концепції військового лідерства в Україні та країнах Євроатлантичного простору. Наукові інновації та передові технології, *4*(32), 928–937. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-4(32)-928-937
Головне управління доктрин та підготовки Генерального штабу Збройних Сил України. (2020). Доктрина розвитку військового лідерства у Збройних силах України. Отримано 22 січня 2026 р. з https://kzmi.mil.gov.ua/images/stories/public_info/Doktryna_rozvytku_viysokovoho_liderstva_v_ZSU.pdf
Зайцев, Д. М., Шевчук, В. А., & Мельник, Я. І. (2025). Організаційно-правові засади розвитку військового лідерства у Збройних силах України. Аналітично-порівняльне правознавство, *4*, 192–198. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.1.31
Залужний, В., Назаров, В., & Грищук, Р. (2023). Система військового лідерства у Збройних Силах України: проблемні питання та шляхи їх вирішення. Military Science, *1*(1), 6–17. https://doi.org/10.62524/msj.2023.1.1.01
Заруба, О. Г. (2018). Лідерство у вищих військових навчальних закладах: моделі та програми підготовки. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. Отримано 3 травня 2021 р. з http://www.academy.ssu.gov.ua/ua/page/page_1581428857.htm
Карпенко, В. (2021). Поняття лідерства у воєнно-наукових дослідженнях. Військова освіта, *44*, 91–99. https://doi.org/10.33099/2617-1783/2021-44/91-99
Генеральний штаб Збройних Сил України. (2025). Каталог військово-професійних компетентностей військових фахівців офіцерського, сержантського та старшинського складу (Наказ МО України від 20.06.2024 № 405/нм). Київ: ГШ ЗС України.
Кримець, Л. (2019). Лідерство як особлива форма влади у сучасному військово-професійному середовищі. Вісник Національного університету оборони України, *50*(2), 51–58. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2018-50-2-51-58
Управління розвитку військового лідерства Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України. (2025). Методичні рекомендації з розвитку військових лідерів. Формування професійної культури військового лідера, що відповідає принципам і стандартам НАТО. Київ.
Пірен, М. (2012). Лідерство: сутність та реалізація в українському суспільстві. Університет "Україна".
Полтєва, Н. (2023). Психологічні засади розвитку лідерства у командирів військових підрозділів ЗС України. Вісник Національного університету оборони України, *2*(72), 103–112. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-72-2-103-112
Пунда, Ю., & Антоненко, С. (2017). Підготовка стратегічного лідера як інвестиція в реформування системи військового управління. Стратегічні пріоритети, *4*, 141–146.
Риндін, Ю. (2024). Рівні військового лідерства у підготовці майбутніх офіцерів розвідки. У Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика (с. 357–361). Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди.
Романовський, О. Г., & Середа, Н. В. (2013). Особистість сучасного керівника в аспекті теорії духовного лідерства. Теорія і практика управління соціальними системами, *3*, 20–27.
Робертс, Е. (2021). Лідерство в часи війни. Головні уроки від творців історії (Я. Войтка, пер.). КМ-БУКС.
Ткач, П. Б. (2021). Поняття військового лідерства в контексті стратегічних комунікацій Національної гвардії України. Збірник наукових праць Національної академії Національної гвардії України, *1*(37), 25–31. https://doi.org/10.33405/2409-7470/2021/1/37/237822
Уваркіна, О., & Пучков, О. (2022). Іманентність лідерства сучасного військового як результат інтеграції в євроатлантичний безпековий простір. У The security architecture of European and Euro-Atlantic spaces (с. 230–243). Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-225-8-17
Чистякова, І. А. (2011). Коопероване лідерство як управлінська технологія: досвід Великої Британії. Витоки педагогічної майстерності. Серія: Педагогічні науки, *8*(1), 306–312. Отримано 22 січня 2026 р. з http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpm_2011_8(1)__64
Ministry of Defence (United Kingdom). (2021). Army leadership doctrine. Отримано 23 січня 2026 р. з https://www.army.mod.uk/media/24335/20210923_army-leadership-doctrine-web_final.pdf
Cîrdei, I. A., & Alixandrescu, R. M. (2025). Military leaders in the face of hybrid threats: Building resilience through adaptive leadership. Knowledge-Based Organization, *31*(1), 77–86. https://doi.org/10.2478/kbo-2025-0007
Conger, J. A., & Kanungo, R. N. (1994). Charismatic leadership in organizations: Perceived behavioral attributes and their measurement. Journal of Organizational Behavior, *15*, 439–452. https://doi.org/10.1002/job.4030150508
Department of the Army. (2023). *FM 6-22: Developing leaders*. Отримано 23 січня 2026 р. з https://armypubs.army.mil/epubs/DR_pubs/DR_a/ARN36735-FM_6-22-000-WEB-1.pdf
Leka, A., & Karasani, F. (2025). Transforming military leadership through innovative development approaches. Balkan Journal of Interdisciplinary Research, *1*(1), 45–58. https://doi.org/10.2478/bjir-2025-0006
Navas-Jiménez, M. C., Rico, R., Molero, F., & Alcover, C.-M. (2024). Secure base leadership in military training: Enhancing organizational identification and resilience among cadets. Frontiers in Psychology, *15*, Article 1401574. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1401574
Repetukha, Y. (2024). Developing future military officers’ leadership competence in military academies: Pedagogical techniques and conditions. Political Science and Security Studies Journal, *3*(2), 112–121. https://doi.org/10.5281/zenodo.13152053
Teixeira, J. (2024). Empowering leadership in the military: Pros and cons. Administrative Sciences, *14*(4), Article 26. https://doi.org/10.3390/admsci14040026
DeRue, D. S., Nahrgang, J. D., Wellman, N., & Humphrey, S. E. (2011). Trait and behavioral theories of leadership: An integration and meta-analytic test of their relative validity. Personnel Psychology, *64*(1), 7–52. Отримано 23 січня 2026 р. з http://test.scripts.psu.edu/faculty/s/e/seh25/DeRueNahrgangWellmanHumphrey2011.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Степан Возняк, Інна Возняк, Ірина Тонконог
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
