ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРСЬКИХ КАДРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (2014-2025)

Анотація

В умовах триваючої російсько-української війни система військової освіти України постала перед безпрецедентним викликом, що проявляється необхідністю трансформації безпосередньо під час бойових дій високої інтенсивності. Еволюція характеру збройного протиборства від гібридних загроз (2014–2021) до повномасштабного вторгнення військ російської федерації на території України з елементами впровадження технологічних інновацій (2022–2025) вимагає докорінного перегляду методології підготовки офіцерського складу. Наукова проблема полягає у необхідності подолання розриву між динамічними змінами на полі бою та інерційністю традиційних освітніх програм.

Дослідження має на меті виявити та обґрунтувати кореляцію між зміною тактики ведення бойових дій та трансформацією системи підготовки офіцерів тактичної рівня Збройних Сил України, а також визначити ефективність імплементації стандартів НАТО в умовах реальної війни.

Методологічну основу роботи становить комплексний підхід. Використано порівняльно-історичний метод для періодизації етапів розвитку військової освіти. Застосування системно-структурного аналізу дозволило дослідити перехід від директивної моделі управління до філософії Mission Command. За допомогою методології JALLC (Joint Analysis and Lessons Learned Centre) проаналізовано механізми імплементації бойового досвіду в навчальні програми. Метод графічного моделювання застосовано для побудови та обґрунтування моделі кореляції між вимогами війни та трансформацією військової освіти у період з 2014 по 2025 рік.

У дослідженні виокремлено та охарактеризовано три етапи еволюції підготовки офіцерів Збройних Сил України: «Інституційний» (інтеграція L-курсів та процедур TLP), «Адаптивний» (децентралізація підготовки та феномен «мобілізовані офіцери» у 2022–2023 рр.) та «Технологічний» (мережево-центричні операції 2024–2025 рр.). Доведено, що ключовим фактором тактичної переваги стала зміна ролі офіцера: від класичного командира взводу до менеджера тактичних спроможностей, який управляє мультидоменними ресурсами (піхота, артилерія, БПЛА, РЕБ). Встановлено, що інтеграція автономних систем (Unmanned Systems) трансформувала освітній процес з моделі «наздоганяючої модернізації» у модель «випереджаючої адаптації», де навчальні центри виступають драйверами тактичних інновацій.

За результатами дослідження прийшли до висновків, що, трансформація військової освіти в Україні створила унікальний феномен поєднання стандартів взаємосумісності з НАТО в загальній системі вищої військової освіти в умовах війни.