ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ НА ОСНОВІ ЦИФРОВОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ІНСТРУМЕНТУ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТРОІЇ У СИСТЕМУ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ

Автор(и)

  • Лідія Паращук Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0002-4049-2033
  • Любомира Одосій Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного,м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0003-2438-7759

DOI:

https://doi.org/10.33099/2617-1783/2026-53/194-211

Ключові слова:

індивідуальна освітня траєкторія; змішане навчання; цифрове середовище; MOODLE; якість освіти; вищий військовий навчальний заклад; компетентнісний підхід; саморозвиток впродовж життя.

Анотація

У статті розглянуто особливості впровадження змішаного навчання у систему військової освіти на основі використання інформаційно-освітнього середовища MOODLE. Проведено аналіз організаційно-методичних рішень щодо інтеграції дистанційної та аудиторної форм навчання, зокрема використання інструкцій до курсу, цифрового контенту лабораторних занять, тестових завдань із формувальним оцінюванням та електронного журналу. Визначено ключові аспекти використання змішаного навчання для підвищення ефективності підготовки майбутніх військових фахівців та формування їх професійних компетентностей.
Здійснено аналіз ролі інформаційно-освітнього середовища у трансформації традиційної моделі підготовки військових фахівців, що дозволяє поєднати самостійну дистанційну підготовку із практичною діяльністю під час аудиторних занять. Обґрунтовано, що впровадження покрокових інструкцій та відеофайлів-гайденсів для лабораторних робіт сприяє попередній підготовці здобувачів, оптимізації часу роботи у лабораторії та підвищенню якості практичної підготовки. Встановлено, що розміщення теоретичних матеріалів і задачників у цифровому середовищі забезпечує безперервність навчання, диференціацію освітнього процесу та формування індивідуальних освітніх траєкторій.
Описано, що використання тестових завдань із можливістю багаторазового проходження та зарахуванням кращого результату до електронного журналу забезпечує реалізацію формувального оцінювання, підвищує мотивацію здобувачів освіти та створює умови для постійного моніторингу навчальних досягнень. Прогнозовано, що такі інструменти сприяють розвитку самостійності, відповідальності за результати навчання та формуванню професійного мислення майбутніх військових фахівців.
Наукова новизна роботи полягає у комплексному підході до впровадження змішаного навчання у військову освіту шляхом інтеграції цифрових освітніх ресурсів, відеоінструкцій лабораторних занять, адаптивного тестування та електронного моніторингу результатів навчання. Практичне значення дослідження полягає у розробленні шляхів створення цифрового освітнього середовища змішаного навчання для технічних дисциплін військової освіти, що сприяє підвищенню ефективності підготовки та оптимізації використання навчально-матеріальної бази.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням адаптивних моделей змішаного навчання, інтеграцією симуляційних технологій та віртуальних лабораторій, використанням аналітики навчальних даних, а також створенням інтелектуальних освітніх середовищ для індивідуалізації підготовки військових фахівців в умовах цифрової трансформації військової освіти.

Біографії авторів

Лідія Паращук, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів

кандидат технічних наук, доцент

Любомира Одосій, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного,м. Львів

кандидат хімічних наук, доцент

Посилання

Boychuk, Y., Novikova, V., & Opanasenko, Y. (2022). Pedagogical conditions for blended learning technologies. https://doi.org/10.18662/rrem/14.3/596

Bykov V.Yu. (2023) Revitalizing education through the integration of cloud technologies. Educational Dimension. 2023. 8. р. 143–167. https://doi.org// 10.31812/ed.598

Lokshyna, О. І. (2019). The Secondary Education Reform in Ukraine Moving to the EU Standards. Paedagogia – Psychologia. 2019. 32, (1) – P. 99–110.

Supreme Headquarters Allied Powers Europe, & Headquarters Supreme Allied Commander Transformation. Bi-Strategic Command Education and Individual Training Directive (E&ITD) 075–007. Retrieved from: https://hups.mil.gov.ua/wp-content/uploads/admission-university/osvita/Bi-SC075-007ENG.pdf

Yaremchuk, N. (2021). Peculiarities of individual educational trajectory formation in distance learning. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2021.4.7

Байдацька, Н. М. (2019). Індивідуальна освітня траєкторія здобувача освіти як інструмент персоналізації навчання. Педагогічні науки. 2019. 88(2). С. 45–52.

Бібік, Н. М. (2017). Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Київ: К.І.С.

Бурдіна, С. В. (2020). Використання змішаного навчання у підготовці майбутніх фахівців. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. 76(2). С. 15–25. https://doi.org/10.33407/itlt.v76i2.3220

Величко, Л. П. (2015). Компетентнісний підхід у навчанні природничих дисциплін. Київ: Педагогічна думка.

Грабовий, А. К. (2018). Індивідуалізація навчання у вищій школі: теоретичні аспекти. Вісник педагогічної освіти. 2018. 45. С. 34–41.

Єрмаков, І. Г. (2007). Життєва компетентність особистості: від теорії до практики. Київ: Логос.

Заблоцька, О. С. (2014). Компетентнісний підхід у системі професійної освіти. Педагогіка і психологія. 2007. 3. С. 55–62.

Зязюн, І. А. (2008). Філософія педагогічної дії. Київ: Педагогічна думка.

Морозова, Н. А. (2018). Змішане навчання як інноваційна модель освітнього процесу. Освітологічний дискурс. 2018. 3(22). С. 89–97.

Морозова, Т. О. (2020). Використання цифрових технологій у змішаному навчанні. Інформаційні технології в освіті. 2020. 43. С. 78–86.

Овчарук, О. В. (2014). Проблеми оцінювання ІК-компетентності в системі загальної середньої освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. Отримано з: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/7653/1/%D0%9F%D0%A0%D0%9E%D0%91%D0%9B%D0%95%D0%9C%D0%98%20%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%9D%D0%AE%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF%20%D0%9E%D0%92%D0%A7%D0%90%D0%A0%D0%A3%D0%9A.pdf

Паращенко, Л. І. (2015). Індивідуальна освітня траєкторія учня в умовах компетентнісного навчання. Київ: Освіта.

Петрук, В. А. (2016). Компетентнісний підхід у підготовці фахівців технічних спеціальностей. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2016. 52. С.112–118.

Пометун, О. І. (2008). Компетентнісний підхід у сучасній історичній освіті. Педагогічні науки. 2008. 50. С. 83–89.

Raven, J. (2002). Competence in modern society: Its identification, development and release. London: H. K. Lewis.

Раков, С. А. (2013). Компетентнісний підхід у навчанні математики. Харків: Факт. Отримано з: https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JwU_B&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=U=&S21COLORTERMS=0&S21STR=%D0%921%20%D1%8021-353$

Родигіна, І. В. (2014). Компетентнісний підхід у професійній освіті. Педагогіка і психологія професійної освіти.2014. 3. С. 22–30.

Трубачева, С. Є. (2018). Індивідуальна освітня траєкторія як засіб розвитку особистості. Освітологічний дискурс 2018. 1. С. 45–52.

Удовиченко, Г. (2020). Змішане навчання у сучасній освіті. Педагогічні науки. 2020. 92. С. 67–74. https://doi.org/10.31812/educdim.5430

Ярошенко, О. Г. (2024). Innovations of the integrated course “Getting to know nature”. SWorld Conference Proceedings. https://doi.org/10.30890/2709-1783.2024-32-00-020

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-28

Як цитувати

Паращук, Л. ., & Одосій, Л. . (2026). ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ НА ОСНОВІ ЦИФРОВОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ІНСТРУМЕНТУ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТРОІЇ У СИСТЕМУ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ . Збірник наукових праць "Військова освіта", 1(53), 194–211. https://doi.org/10.33099/2617-1783/2026-53/194-211

Номер

Розділ

Статті